ПРОФІЛАКТИКА ОТРУЄНЬ ПЕСТИЦИДАМИ

Сучасне сільське господарство неможливо уявити без використання пестицидів та агрохімікатів. Особливо широко в народному господарстві застосовуються хімічні засоби захисту рослин. Хімічний метод захисту рослин простий, доступний, надійний та ефективний для підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Однак, при його невмілому застосуванні, можна завдати значної шкоди не тільки навколишньому середовищу, а й здоров’ю людини.
Неконтрольоване застосування пестицидів створює вагому еколого-гігієнічну проблему внаслідок підвищення ризику захворювання всього населення. В організм людини отрутохімікати можуть потрапити через органи дихання, шкіру, шлунково-кишковий тракт та викликати певні порушення його життєдіяльності, тобто гострі або хронічні отруєння. Щоб уникнути прикрих випадків отруєння необхідно суворо дотримуватись правил поводження із пестицидами.
На даний час в Україні поводження з пестицидами та агрохімікатами регламентовано законами України «Про пестициди і агрохімікати», «Про захист рослин», «Про бджільництво», Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні і доповненнями до нього, ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» та ДСП 382-96 «Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України».
Використання пестицидів в окремих галузях народного господарства, у колективних та індивідуальних садах і городах, а також продаж їх населенню повинні здійснюватися тільки згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні», який постійно доповнюється.
В період проведення польових робіт надходить багато скарг від населення на забруднення об’єктів довкілля внаслідок застосування суб’єктами господарювання пестицидів на полях поблизу житлових садиб. Погіршення екологічної ситуації переважно пов’язане з недотриманням окремими сільськогосподарськими підприємствами вимог чинного законодавства при застосуванні агрохімікатів.
Відповідно до вимог санітарного законодавства, не менше ніж за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарства повинна сповіщати населення про місця, строки і методи застосування пестицидів. У радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи. Інформацію про проведення хімічної обробки необхідно доводити до населення за допомогою засобів масової інформації (радіо, преса), інформуванням селищних рад, асоціацій фермерів, бджолярів, тощо, а також розміщенням об’яв у місцях масового доступу населення (дошках об’яв, автобусних зупинках, біля магазинів і т.п.).
Звертаємо увагу власників господарств, що санітарно-захисна зона між оброблюваним об’єктом та житловою забудовою повинна бути при наземному обприскуванні не менше 300 м, а при використанні вентиляторних оприскувачів – 500м. Всі роботи з пестицидами слід проводити в ранні ранкові (до 10:00) і вечірні (18:00-22:00) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 °С. Протягом доби після внесення пестицидів та агрохімікатів заборонено перебувати на оброблених ділянках.
При застосуванні пестицидів за допомогою авіації необхідно суворо витримувати санітарно-захисні зони від ділянок авіахімічних обробок до інших об’єктів (населених пунктів, тваринницьких і птахоферм, джерел водопостачання, тощо. За три доби до початку проведення авіаційних обробок замовник робіт повинен здійснити запобіжні заходи згідно з вимогами ДСП 382-96. Забороняється проведення авіаційних обробок пестицидами (усіх груп токсичності) сільськогосподарських, лісових та інших земель, які розташовані ближче 5 км від місця постійного розташування медоносних пасік; 2 км від рибогосподарських водоймищ, відкритих джерел водопостачання, місць випасу домашніх тварин, об’єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних і зоологічних заказників та інших); 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахівничих ферм, а також посівів сільськогосподарських культур, що вживають без термічної обробки (цибулі на перо, селера, кріп, огірки, помідори, суниця, малина, тощо), садів, виноградників та місць проведення сільськогосподарських робіт.