ОГОЛОШЕННЯ

Про оскарження нормативно-правового акта

Кривоозерська селищна рада повідомляє, що в провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду, перебуває справа № 400/2129/26 (суддя Біоносенко В.В.) за позовом Самотуги Олександра Валерійовича до Кривоозерської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення від 23 січня 2026 року № 84 «Про затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності ради та її виконавчих органів», дата проведення підготовчого судового засідання 12 травня 2026 року о 10:00 годині.
Позивач вважає, що вказане рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме не у спосіб, що визначений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», з порушенням права на участь у процесі прийняття рішень, що передбачає не лише формальне голосування в сесійній залі, але й завчасну обізнаність про наявність запропонованого до розгляду рішення та подальшу участь у його обговоренні до моменту прийняття, за відсутності мотивації та обгрунтування необхідності прийняття оспорюваного рішення.
Відповідно до ст. 264 КАСУ, особи, щодо яких застосовано нормативно-правовий акт, а також особи, які є суб’єктами правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, мають право приєднатися до позовної заяви.

Кривоозерська селищна рада
17.04.2026 р.

Жовто-бурий мармуровий клоп

На території України почали виявляти вкрай небезпечний карантинний об’єкт — жовто-бурий мармуровий клоп.

Батьківщиною шкідника є країни Південно-Східної Азії — Китай, Японія, В’єтнам, Тайвань.

За межі природнього ареалу клопи вийшли в 90-х роках минулого століття, потрапивши на територію США. Згодом шкідник потрапив в Європу, де його вперше виявили в Ліхтенштейні у 2004 році. На сьогоднішній день цей шкідник присутній в більшості країн Європи, зокрема і в Україні.
Жовто-бурий мармуровий клоп є широким поліфагом, який пошкоджує понад 100 видів рослин: плодові, ягідні, овочеві, зернові, бобові та технічні культури, лісові, декоративні дерева, чагарники.
Слід зазначити, що завдяки природнім ентомофагам, на своїй батьківщині шкідник не становить значної загрози. Однак, потрапивши в нові умови мешкання, клопи завдають істотної шкоди.

Клопи пошкоджують плоди, насіння, молоді пагони, листя. У пошкоджених плодах та овочах погіршується смак та зовнішній вигляд, затримується їхній розвиток, внаслідок чого плоди можуть опадати. В місцях пошкоджень (проколів) виникає некроз, часто відбувається деформація та загнивання.
Життєвий цикл шкідника складається із стадії яйця, п’яти личинкових стадій та імаго. Жовто-бурий мармуровий клоп — теплолюбна комаха, оптимальною для шкідника є температура повітря від +18°С до +25°С. Самка відкладає яйця поетапно, по 15–40 яєць за раз з інтервалом 5–14 днів, при цьому яйцекладка може розтягуватися на 2–3 місяці. Загалом одна самиця може відкласти до 400 яєць. Дозрівання яєць триває близько 5–7 днів, а тривалість розвитку личинкових стадій складає від 11 до 16 днів. Таким чином, одне покоління Halyomorpha halys, за оптимальних умов розвивається в середньому від 35 до 40–50 днів. Клімат України є сприятливим для розвитку шкідника, в залежності від температурних умов регіону може розвивається до 3 поколінь на рік.

З настанням несприятливих умов (вересень–жовтень) клопи збираються у великі групи в пошуках місць зимівлі. Це можуть бути будь-які будівлі, горища, гаражі, складські приміщення, автомобілі та транспортні засоби, що довго не переміщалися, сільськогосподарське та інше обладнання тощо. Зимує імаго зазвичай масово, в сухих приміщеннях, а в природних умовах — усередині великих пеньків або трухлявих стовбурів. Вони не здатні виживати на відкритому повітрі взимку за низьких температур.

Ідентифікація жовто-бурого мармурового клопа відбувається звичайним візуальним способом. Тіло дорослого клопа грушовидної форми, злегка сплющене, довжиною 12–17 мм. Колір коричневий, голова, передньоспинка та надкрила мають білі вкраплення, що візуально нагадують мармуровий малюнок. Характерною відмінністю жовто-бурого мармурового клопа від інших клопів-щитників є наявність світлих кілець на вусиках та чергування світлих і темних ділянок на краю черевця.
Жовто-бурий мармуровий клоп розповсюджується транспортними засобами, наприклад з будівельними матеріалами, рослинною продукцією, тощо, та за допомогою самостійних перельотів.

Серед методів контролю найбільш дієвим є звичайний механічний метод, який полягає у зборі комах та їх знищенні в місцях зимівлі. Ефективним способом захисту також є хімічний метод — обробки проводять у період вегетації дозволеними до використання препаратами інсектицидної групи.
Спеціалістами управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області проводиться фітосанітарний моніторинг щодо виявлення жовто-бурого мармурового клопа. Обстеження здійснюються візуальним способом та за допомогою феромонних пасток. Наразі триває моніторинг у населених пунктах щодо можливого виявлення клопів у потенційних місцях зимівлі.

Просимо населення, особливо власників присадибних ділянок, в разі виявлення жовто-бурого мармурового клопа повідомити Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області за телефоном (0512) 30-43-25 або через e-mail: dpssmykolayiv@dpssmk.gov.ua та провести заходи щодо його знищення.

Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області

ОГОЛОШЕННЯ

Про оскарження нормативно-правового акта

Кривоозерська селищна рада повідомляє, що у провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебуває справа № 400/2129/26 (суддя Біоносенко В.В.) за позовом Самотуги Олександра Валерійовича до Кривоозерської селищної ради.

Позов стосується визнання протиправним та скасування рішення від 23 січня 2026 року № 84 «Про затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності ради та її виконавчих органів».

Підготовче судове засідання призначено на 12 травня 2026 року о 10:00 годині.

Позивач вважає, що зазначене рішення було прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема не у спосіб, визначений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Також, на його думку, було порушено право на участь у процесі прийняття рішень, що передбачає не лише формальне голосування в сесійній залі, а й завчасне інформування про проєкт рішення та можливість участі в його обговоренні до моменту прийняття.

Окрім того, позивач зазначає про відсутність належної мотивації та обґрунтування необхідності прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, щодо яких застосовано нормативно-правовий акт, а також особи, які є суб’єктами правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, мають право приєднатися до позовної заяви.


Кривоозерська селищна рада
17.04.2026 р.

ЦИФРОВА БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ – ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ ТА ПОСЛУГ

Цифровий світ надає величезні можливості, але для багатьох він все ще залишається недоступним.
Це стосується як людей старшого віку, так і тих, хто не має технічних можливостей для доступу до інтернету.
У цифрову епоху такі бар’єри можуть значно обмежити можливості людей.
Чому цифрова безбар’єрність важлива?
Доступ до інформації та послуг через інтернет стає все більш необхідним у сучасному житті.
Від онлайн-банкінгу до телемедицини, від дистанційного навчання до онлайн-державних послуг – цифрові інструменти можуть значно покращити якість життя, зробити його зручнішим та ефективнішим.
Однак, без доступу до цих інструментів, значна частина населення залишається осторонь.
Але й наразі існують проблеми цифрової безбар’єрності, серед яких:
— технічні бар’єри.
Відсутність пристроїв або стабільного інтернет-з’єднання унеможливлює користування цифровими сервісами. Це особливо актуально для малозабезпечених верств населення та мешканців віддалених сільських районів.
— навички та грамотність.
Люди старшого віку, а також ті, хто не мав можливості освоїти комп’ютерну техніку, часто не мають необхідних навичок для користування цифровими технологіями. Це обмежує їхні можливості у доступі до інформації та послуг.
— доступність інформації.
Деякі сайти та додатки можуть бути складними для сприйняття людьми з обмеженими можливостями, зокрема тими, хто має порушення зору або слуху.
Однак незважаючи на проблеми, Уряд поступово вирішує дані питання заохоченням стартапів та інноваційних проектів, спрямованих на вирішення проблем цифрової безбар’єрності.
Зокрема, платформа «Дія» дає можливість громадянам отримати ряд державних послуг онлайн, включаючи реєстрацію народження дітей, шлюбу, отримання витягів, подання заявок на соціальні виплати тощо.
Доступ до платформи «Дія» та отримання онлайн-сервісів державних послуг за посиланням https://diia.gov.ua/

Нагадуємо, що цифрова безбар’єрність – це ключ до забезпечення рівних можливостей для всіх громадян, незалежно від їх віку, фізичних можливостей або місця проживання.
І завдяки державним ініціативам та програмам, ми поступово наближаємося до того, щоб кожен українець міг вільно користуватися всіма перевагами цифрового світу.

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПОЧАТОК ПРОЦЕДУРИ ПРОВЕДЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ

 Щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту містобудівної документації «Про внесення змін до генерального плану селища Криве Озеро»

 З метою врахування громадських інтересів та у зв’язку з розробленням нової містобудівної документації, відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. №555 оголошується початок процедури громадських слухань та обговорення проекту містобудівної документації «Про внесення змін до генерального плану селища Криве Озеро».

 Мета розроблення  змін до генерального плану селища Криве Озеро:

  • визначення принципів і напрямків планувальної організації та функціонального призначеннятериторії;
  • підготовка пропозиції щодо удосконалення системи громадського обслуговуваннянаселення, організації вулично-дорожньої та транспортної мережі, інженерного обладнання,інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення віднебезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природногосередовища, охорони та збереження культурної спадщини.

Замовник містобудівної документації: Кривоозерська селищна рада.

Розробник містобудівної документації: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ГЕОЛЕКС»

Інвестор: Кривоозерська селищна рада.

Розроблення змін до генерального плану селища Криве Озеро пов’язано з необхідністю виконання вимог ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Початок ознайомлення відбудеться 15 квітня 2026 року о 14:00 в малому залі в Центральному Будинку культури Кривоозерської селищної ради.

З матеріалами проекту «Про внесення змін до генерального плану селища Криве Озеро» можна ознайомитись в малому залі районного Будинку Культури

кожного четверга з 9 год. 00 хв. до 12.год. 00хв. (2 поверх). та електронною адресою: selraada@ukr.net

Пропозиції до проекту подаються у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім’я, та по батькові, місця проживання, особистого підпису; від юридичних осіб – із зазначенням їх найменування, місцезнаходження, посади та особистого підпису керівника.

Відповідальна особа за організацію розгляду пропозицій – Перший заступник голови з питань діяльності виконавчих органів: Підвисоцький А. В.

Пропозиції надаються до Кривоозерської селищної ради за адресою: селище Криве Озеро, майдан Незалежності, 1, тел. (05133) 2-42-23 протягом тридцяти днів з дати оприлюднення повідомлення.

Громадські слухання відбудуться 17 травня 2026 року о 14 год. 00 хв. за адресою:

селище Криве Озеро, майдан Незалежності, 1 (приміщення селищної ради, зал засідання).

Що потрібно знати про губчастоподібну енцефалопатію великої рогатої худоби, яка спричиняє хворобу Крейтцфельдта-Якоба у людей?

Губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби (далі ГЕ ВРХ), відома ще під назвою «коров’ячий сказ», – це особливо небезпечна пріонна хвороба, що має тривалий інкубаційний період, супроводжується дистрофічними (губчастоподібними) ураженнями центральної нервової системи, поступовим розвитком порушення координації рухів, поведінки і чутливості та 100% летальністю тварин.

ГЕ ВРХ передається іншим видам тварин (вівці, кози, котячі, норки) і людям (варіант хвороби Крейцтфельдта-Якоба).

Збудником ГЕ ВРХ є патологічний пріон (білок PrPBSE), який характеризується надзвичайно високою стійкістю до дії фізичних та хімічних факторів.

Симптоми захворювання виникають повільно, прогресують протягом хвороби, яка протікає гостро, підгостро та хронічно. Тривалість клінічного перебігу хвороби – від трьох тижнів до шести місяців, що завжди закінчується летально.

Інкубаційний період триває від 20 місяців до 10 років і довше.

Основні ознаки ГЕ ВРХ з’являються тільки у тварин віком понад 2 роки, розвиваються повільно, впродовж 1–4 місяців і характеризуються, насамперед, різкою зміною поведінки тварини.

У захворілих корів спостерігають:

  • підвищену збудливість, що змінюється пригніченням;
  • порушення чутливості до слухових, світлових і тактильних подразнень;
  • різкі шуми викликають у тварин почуття страху.

Згодом з’являються:

  • велика агресивність (синдром «скаженої корови»);
  • скреготіння зубами;
  • тремор м’язів губ, носового дзеркальця.

У хворих тварин сильно виражена гіперестезія (підвищена чутливість) в ділянці голови та шиї, а в деяких — і всієї поверхні тіла.

Також спостерігаються:

  • ознаки порушення координації рухів;
  • спотикання, манежні рухи;
  • ненормальна хода у вигляді рисистих, як у коней, рухів;
  • раптове падіння;
  • іноді тремтіння м’язів у нижній ділянці шиї та плечей;
  • судоми, парези, залежування.

Хворі тварини не реагують на перепони, наштовхуються на стіни, дерева, людей.

Загибель тварини настає через три тижні — 6 місяців з часу появи клінічних ознак хвороби.

Людина може заразитися даною хворобою при вживанні в їжу яловичини, зараженої ГЕ ВРХ. У людини можуть розвинутися подібні симптоми:

  • м’язові спазми;
  • відсутність контролю м’язів;
  • погіршення пам’яті.

Лікування хворих тварин не проводять.

У зв’язку з високою потенційною небезпекою для людей, усіх інфікованих тварин знищують.

Заходи профілактики та боротьби:

  • головним методом боротьби з ГЕ ВРХ є заборона використання м’ясо-кісткового чи кісткового борошна для годівлі худоби, виготовленого з трупів хворих на скрепі овець;
  • а також забій заражених пріонами жуйних тварин.

В Україні із 2017 року діє Програма, яка визначає статус України як країни з контрольованим ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби. Це передбачає проведення активного та пасивного нагляду за ГЕ ВРХ.

Також визначено цільові групи поголів’я великої рогатої худоби, від яких відбираються зразки (матеріалом для лабораторних досліджень є довгастий мозок) в рамках програми нагляду, зокрема:

  • велика рогата худоба віком старше 36 місяців у разі забою за звичайних умов;
  • велика рогата худоба віком старше 30 місяців, що загинула або була забита на фермі (господарстві), під час транспортування або на бійні (загиблі тварини);
  • велика рогата худоба віком старше 30 місяців, яку відправили на вимушений забій або у якої під час передзабійного огляду було виявлено нетипові ознаки (забиті, покалічені тварини або тварини, піддані вимушеному забою);
  • велика рогата худоба віком старше 30 місяців, що має ознаки змін у поведінці або клінічні ознаки ГЕ ВРХ (тварини з клінічною підозрою).

Україна благополучна щодо ГЕ ВРХ. Заходи спрямовані на запобігання занесенню збудника з-за кордону з імпортованими племінними тваринами, спермою, ембріонами, а також м’ясо-кістковим борошном та іншими кормами тваринного походження.

У разі запитань звертатись на електронну адресу: veterinar_kroz@ukr.net, або за тел. 2-20-57 Первомайського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області.

При виявленні симптомів захворювання щодо ГЕ ВРХ звертатись до Кривоозерського відділу ветеринарної медицини Первомайської районної лікарні ветеринарної медицини, Миколаївської обласної державної лікарні ветеринарної медицини за адресою: вул. Центральна, 21, с-ще Криве Озеро, Первомайський р-н, Миколаївська обл.

Також цікаву та корисну інформацію можна дізнатися на офіційному сайті:
https://dpssmk.gov.ua/ та у мережі Facebook: https://www.facebook.com/Mykolaivdpss/

ОГОЛОШЕННЯ

Відповідно до рішення LXX  сесії восьмого скликання Кривоозерської селищної ради від 27.03.2026 року № 74 «Про затвердження плану трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кривоозерської селищної ради з    01     вересня  2027 року» розпочинається обговорення проєкту мережі закладів освіти на території Кривоозерської селищної ради. До участі в обговоренні запрошуються батьки, громадськість старостинських округів та всі бажаючі.

Просимо ознайомитися з проєктом мережі закладів освіти, що додається. Обговорення триватиме  до 10 квітня 2027 року Переглянути.

Начальник відділу освіти Наталія ГАЛУНОВА

Соціальні виплати та додаткова відпустка особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи: порядок призначення та фінансування

З 1 липня 2025 року на органи Пенсійного фонду України покладено функції щодо призначення та виплати компенсацій і окремих видів допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особи, які мають відповідний статус постраждалих від аварії на ЧАЕС, крім пенсійного забезпечення, мають право на отримання в Пенсійному фонді України чотирнадцяти видів державних виплат, що раніше призначалися та виплачувалися органами соціального захисту населення, зокрема:

— допомога особам, постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у трикратному розмірі середньомісячної заробітної плати у разі вивільнення працівника у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

— відшкодування особам, постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, втраченого заробітку, який вони мали до ушкодження здоров’я, у разі, коли захворювання або каліцтво, що виникли у зв’язку з виконанням робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призвели до стійкої втрати професійної працездатності (без встановлення інвалідності);

— допомога особам, які працюють у зоні відчуження, відповідно до статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

— оплата різниці між тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до статті 47 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до Закону України “Про відпустки” або інших законів, громадянам, які працюють (перебувають у відрядженні) на території зон радіоактивного забруднення; оплата особам, постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, додаткової відпустки строком 14 робочих днів (16 календарних днів).

Розглянемо порядок надання додаткової відпустки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно зі статтями 20, 21 та 30 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” право на отримання додаткової відпустку зі збереженням заробітної плати строком 14 робочих (16 календарних) днів на рік  мають:

— особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на  ЧАЕС та потерпілих унаслідок катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з наслідками аварії (категорія 1);

— учасники ліквідації та потерпілі, які працювали у зоні відчуження у 1986-1987 роках, а також евакуйовані та жителі зон обов’язкового відселення (категорія 2);

— один із батьків дитини, якій встановлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою або особа, яка їх замінює.

Чорнобильська відпустка за своєю суттю є пільгою і компенсацією  за шкоду, нанесену здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому вона не належить до щорічних відпусток та має свої особливості:

— надається один раз протягом календарного року тільки за основним місцем роботи;

— за календарний рік незалежно від часу, відпрацьованого працівником цього року в установі;

— надається понад щорічну відпустку (основну і додаткову) в зручний для працівника-чорнобильця час одразу тривалістю 16 календарних днів без поділу на частини;

— не подовжується на святкові і неробочі дні, що припадають на її період;

— не передбачає грошової компенсації за невикористану чорнобильську відпустку при звільнені працівника.

Відпускні за період додаткової чорнобильської відпустки виплачує роботодавець, але не за власні кошти, а за рахунок коштів державного бюджету. Механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виплати програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано положеннями Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 20.09.2005 № 936 (далі — Порядок). Для отримання бюджетного фінансування роботодавці щорічно не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року, тобто до 31 жовтня, надають пакет документів, серед яких-графік “чорнобильських” відпусток (п. 6 Порядку). Безпосереднє фінансування проводиться через територіальні органи Пенсійного фонду України. “Середню” для оплати додаткової відпустки розраховують у загальному порядку відповідно до Порядку 100.

З 2026 року у страхувальників-роботодавців з’явилася можливість подати заявку на фінансування 16-денної “чорнобильської” відпустки через Портал електронних послуг Пенсійного фонду України. Роботодавець формує заяву-розрахунок (форма № 2) у розділі “Заяви щодо соціальних виплат за осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильській АЕС”, разом із копією наказу про відпустку та копіями документів щодо розрахункових витрат, пов’язаних з виплатою компенсацій за додаткову відпустку громадянам, постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Заява направляється Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, за яким здійснюються нарахування відпускних.

ПАМ’ЯТКА щодо недопущення пожеж в агропромисловому комплексі

З настанням пожежонебезпечного періоду різко зростає ймовірність загорання лісів та сільгоспугідь.
Основними причинами виникнення пожеж в агропромисловому комплексі є сукупність погодних факторів, недотримання правил пожежної безпеки та планів дій щодо пожежного захисту лісів та сільгоспугідь у пожежонебезпечний період.

З МЕТОЮ НЕДОПУЩЕННЯ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖ, ПРОПОНУЄТЬСЯ

Керівникам суб’єктів господарювання:

Провести інструктивні наради з головними інженерами, механіками сільгосппідприємств щодо забезпечення пожежної безпеки на період збирання та зберігання врожаю і заготівлі грубих кормів.

Скласти та затвердити схематичні плани протипожежного захисту врожаю, на яких нанести: смуги прокосів, місця розміщення зернотоків, зерноскладів, польових станів, скиртування грубих кормів, місць встановлення знаків пожежної безпеки, тракторів з плугами, перекриття тимчасових доріг тощо.

Підготувати до використання пожежну і спеціальну техніку, обладнання та інвентар для гасіння пожеж, створити резерв пально-мастильних та вогнегасних матеріалів, провести навчання відповідальних працівників.

Поновити мінералізовані смуги, систему протипожежних бар’єрів, канав у лісових масивах, відновити, обладнати та привести у відповідність протипожежне водопостачання, підготувати для забору води всі наявні водонапірні башти, пожежні водоймища і пірси, інші інженерно-технічні споруди протипожежного призначення та під’їздні дороги до них.

Забезпечити сертифікованими вогнегасниками об’єкти сільськогосподарського виробництва, провести роботу щодо вогнезахисної обробки дерев’яних конструкцій зерноскладів і складів грубих кормів.

Головам територіальних громад:

Організувати патрулювання пожежонебезпечних ділянок лісових масивів, сільгоспугідь із залученням до цієї роботи громадських організацій та населення, забезпечити їх засобами наглядної протипожежної агітації та знаками попереджувального характеру.

Організувати виготовлення агітаційних матеріалів щодо збереження врожаю від вогню (трафарети, листівки, панно, знаки безпеки тощо) і встановити їх у місцях збирання врожаю, зберігання та переробки зерна і грубих кормів.

Систематично проводити роз’яснювальну роботу серед населення щодо дотримання правил пожежної безпеки при відвідуванні лісів, переміщенні по території сільськогосподарських угідь, у тому числі, із залученням засобів масової інформації.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!

Випалювання стерні, сухої рослинності та її залишків на полях, уздовж доріг, лісосмуг, що забруднює повітря на величезних просторах, а також може призвести до пожеж у лісах, на присадибних ділянках, при цьому виникає загроза перекидання вогню на житлові будинки, значного задимлення автошляхів, що завдає великої шкоди природному середовищу та життю і здоров’ю людини.
Альтернативою бездумному спалюванню соломи та післяжнивних решток може стати застосування їх в якості органічних добрив або виробництво солом’яних пелет і спалювання їх для одержання теплової енергії, що може бути використана для потреб господарства (як це роблять у розвинених країнах Європи).
Альтернативою бездумному спалюванню може стати також використання біодеструкторів стерні, які прискорюють утворення гумусу та покращують якість ґрунтів.

Недотримання правил пожежної безпеки (випалювання сухостою, необережне поводження з вогнем, непогашений сірник, недопалок) може стати причиною масштабних пожеж.

Статтею 56 Закону України «Про охорону земель» (Відповідальність за порушення законодавства України про охорону земель) передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із Законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Чинним законодавством України також передбачено відповідальність за самовільне випалювання рослинності або її залишків. Так, відповідно до статті 771 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штрафні санкції за спалювання стерні, луків, пасовищ, рослинності чи її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях у населених пунктах становлять:

  • від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів (3 060 – 6 120 грн) для громадян;
  • від 900 до 1260 неоподатковуваних мінімумів (15 300 – 21 420 грн) – для посадових осіб.

Крім того, відповідно до статті 245 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за знищення чи пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, стерні, сухих трав, рослинності на землях сільськогосподарського призначення та санкції у вигляді:
штраф від 5400 до 9000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (91 800 – 153 000 грн);
або обмеження волі на строк від 2 до 5 років;
або позбавлення волі на той самий строк.

Відповідно до Закону України від 19 лютого 2021 року № 1259-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, на торфовищах та землях інших категорій» (далі — Закон України № 1259-IX) забезпечення пожежної безпеки покладається на:
власника земельної ділянки та іншого об’єкта нерухомого майна;
наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об’єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором оренди;
керівника (керівників) суб’єкта господарювання.

Також, Законом України № 1259-IX передбачено зміни щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, на торфовищах та землях інших категорій, встановлено обов’язок землекористувачів:
не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків із порушенням порядку, встановленого Міндовкілля;
обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати земельні ділянки, прилеглі до торфовищ, полезахисних лісових смуг, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць.

Особи, винні у випалюванні сухої рослинності або її залишків із порушенням порядку, встановленого наказом Міндовкілля від 12.08.2021 № 541 «Про затвердження Порядку випалювання сухої рослинності або її залишків», в прибережних захисних смугах та на островах, несуть відповідальність за порушення водного законодавства.

Департамент агропромислового розвитку Миколаївської обласної військової адміністрації звертається до всіх відповідальних осіб вжити організаційних заходів щодо недопущення спалювання стерні, пожнивних решток та сухої рослинності.

Пам’ятаймо, що попередити пожежі значно легше, ніж їх гасити!

Карантинні шкідники та хвороби картоплі: загрози та шляхи захисту врожаю

Картопля є однією з провідних сільськогосподарських культур в Україні, що відіграє важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки та стабільності аграрного сектору. Водночас її вирощування супроводжується низкою ризиків, серед яких особливу небезпеку становлять карантинні шкідники та хвороби. Саме вони можуть призвести до значних втрат урожаю та створити обмеження у сфері реалізації продукції.

Серед найбільш небезпечних шкідників варто виділити картопляну міль — невеликого метелика, личинки якого пошкоджують бульби, листя та стебла рослин. Особливу загрозу цей шкідник становить не лише в період вегетації, а й під час зберігання врожаю, де за відсутності належного контролю втрати можуть сягати до 80%. Не менш небезпечними є картопляні цистоутворюючі нематоди — мікроскопічні організми, що уражають кореневу систему рослин, призводячи до їх ослаблення та значного зниження врожайності.

Окрім шкідників, серйозну загрозу становлять і карантинні хвороби картоплі. Зокрема, рак картоплі — грибкове захворювання, яке викликає утворення наростів на бульбах і може призводити до втрати до 60% урожаю. Не менш небезпечними є бактеріальні захворювання — бура та кільцева гнилі, які уражають судинну систему рослин, спричиняють їх в’янення, гниття бульб і поступове відмирання кущів.

Поширення цих захворювань відбувається різними шляхами: через заражений посадковий матеріал, ґрунт, воду, сільськогосподарську техніку, інвентар, а також унаслідок механічних пошкоджень бульб під час збирання та транспортування. Саме тому боротьба з карантинними організмами потребує комплексного та відповідального підходу.

Основою ефективного захисту врожаю є профілактичні заходи. Серед них — дотримання сівозміни, використання здорового та якісного посадкового матеріалу, вирощування стійких сортів, своєчасне видалення уражених рослин, контроль бур’янів, дезінфекція інвентарю та регулярний фітосанітарний контроль. Важливим є також недопущення пошкодження бульб та належні умови їх зберігання.

У сучасних умовах поширення карантинних шкідників і хвороб потребує постійної уваги як з боку аграріїв, так і власників присадибних ділянок. Лише свідоме ставлення до вирощування картоплі та впровадження комплексних заходів захисту дозволять зберегти врожай і забезпечити стабільний розвиток аграрного сектору.