Фізична безбар’єрність — це про простір, у якому враховані потреби всіх людей. Йдеться про вулиці, будівлі, зупинки, заклади освіти, медицини та адмінпослуг, якими зручно користуватися незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин. Це важливо для людей у кріслах колісних, батьків із дитячими візками, людей старшого віку, вагітних, ветеранів, тих, хто пересувається з милицями або тимчасово має обмеження руху.
Важливо розуміти, що фізична безбар’єрність — це не «особливі умови» й не винятки з правил. Це базова норма сучасного середовища, така сама, як освітлення вулиць, безпечні сходи чи зручні тротуари. Саме тому цей напрям визначений одним із шести ключових у Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року.
Доступний простір починається з простих, але принципових речей — можливості потрапити всередину без перешкод і користуватися локацією самостійно, без сторонньої допомоги. Йдеться про входи без сходів або з правильно облаштованими пандусами, двері достатньої ширини, зручні проходи та коридори. У багатоповерхових будівлях це також ліфти, а в громадських місцях — зрозуміла навігація, достатнє освітлення, тактильні елементи, контрастні позначки та доступні формати інформації для людей із порушеннями зору або слуху. Важливою складовою є й паркувальні місця для людей з інвалідністю, розташовані поруч із входами.
Фізична безбар’єрність потрібна не лише людям з інвалідністю. За різними оцінками, майже половина суспільства стикається з потребою у доступному просторі постійно або в певні періоди життя. Це може бути пов’язано з доглядом за маленькою дитиною, відновленням після травми, віком або навіть звичайними щоденними ситуаціями — коли людина пересувається з валізою на колесах, велосипедом чи тростиною. Зручний і безпечний простір робить повсякденне життя простішим для кожного.
Коли сходинки не стають перешкодою, а двері достатньо широкі для крісла колісного, людина може вільно навчатися, працювати, користуватися послугами, відпочивати та бути активною частиною громади. Це питання рівності, прав людини та можливості жити повноцінним життям без обмежень і принижень.
Миколаївщина також послідовно працює над створенням середовища, у якому зручно жити кожному мешканцю. Адже безбар’єрність — це не про окремі групи. Це про кожного з нас.
Розвиток безбар’єрного простору в Україні реалізується в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного середовища, ініційованої першою леді Оленою Зеленською.
Захворюваність на АЧС у Європі зросла на 25%, за даними 2025 року, в Європі зареєстрували 937 спалахів АЧС у свійських свиней, що на 25% більше, ніж у 2024-му (752 спалахи). Найбільший тиск зафіксовано у Східній Європі та на Балканах, особливо в Румунії, Сербії, Хорватії, Молдові та Боснії і Герцеговині. Натомість Німеччина не зафіксувала жодного спалаху серед свійських свиней у 2025 році (у 2024 р. було 10 випадків).
Ситуація серед диких кабанів ще серйозніша: кількість спалахів зросла на 44% — до 11 054 випадків порівняно з 7 672 у 2024 році. Це другий найвищий показник за весь період спостережень після 2021 року (12 150 випадків). Іспанія підтвердила 13 спалахів наприкінці листопада, усі в межах 6-кілометрової зони навколо першого осередку в провінції Барселона.Африканська чума свиней (АЧС) – вірусне захворювання, яке відноситься до транскордонних, особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин і являється великою загрозою не тільки свинарству неблагополучних регіонів, а й сільському господарству та економіці всієї України.
В Україні африканська чума серед диких та домашніх свиней стрімко поширюється.
Особливо небезпечним захворюванням африканську чуму робить його високопатогенний, надзвичайно стійкий у навколишньому середовищі, вірус, різноманітні шляхи передачі, відсутність вакцини, а також наявність постійного резервуару вірусу в дикій фауні – диких кабанів.
Вірус АЧС в інфікованому гною зберігається до 3 міс., у ґрунті – 4 міс., у трупах – 2,5 міс, в свинарниках – до 3 тижнів, у копчених м’ясопродуктах – 5-6 міс., у замороженому м’ясі – до 3 років.
Джерелом збудника інфекції являються хворі та перехворілі на АЧС дикі та домашні свині. З організму інфікованих свиней вірус АЧС виділяється з усіма секретами та екскретами: слиною, сечею, калом, спермою, витіканням з очей та носової порожнини.
Факторами передачі збудника можуть стати різні об’єкти зовнішнього середовища – корми, вода, гній, підстилка, предмети догляду за тваринами, одяг обслуговуючого персоналу, транспорт, що були контаміновані вірусом, а також трупи загиблих від чуми свиней. Особливо небезпечними є інфіковані продукти харчування, боєнські та кухонні відходи, які неодноразово викликали спалахи АЧС у різних країнах.
Механічними переносниками вірусу можуть бути птахи, гризуни, комахи, не чутливі до нього дикі та свійські тварини, а також люди, що знаходились в епізоотичному осередку.
Зараження відбувається при прямому контакті здорових свиней з інфікованими, а також аліментарним, аерогенним шляхом, через ушкоджену шкіру та кон’юнктиву очей.
Найчастіше доводиться мати справу з гострим перебігом хвороби, який характеризується наступними симптомами: температура підвищується до 42 градусів і на такому рівні утримується аж до загибелі тварини; відзначається залежування, пригнічення, відсутність інтересу до корму, переривчастий подих, іноді з кашлем, хиткість при русі. На шкірі з’являються множинні крововиливи і фіолетово-червоні плями, які при натисканні не бліднуть. У деяких тварин можливий розлад травлення у формі запору або проносу з кров’ю, носові кровотечі, кон’юнктивіт, конвульсії і паралічі.
Засобів специфічної імунопрофілактики хвороби не розроблено. Спроби отримати вакцини виявилися безрезультатними. Лікування хворих свиней заборонено.
Економічні збитки, заподіювані захворюванням, надзвичайно великі внаслідок майже 100 % загибелі захворілих тварин, вимушеного знищення всіх свиней в епізоотичному осередку й на загрозливій зоні, витрат на проведення довготривалих карантинно — обмежувальних та ветеринарно-санітарних заходів в неблагополучному пункті, а також вразі потрапляння свиногосподарств в неблагополучний осередок та зону захисту втрати робочих місць.
Усвідомлюючи ризики та з метою запобігання поширення вірусу африканської чуми свиней на території Первомайського району рекомендовано:
Утримувати свиней в закритихприміщеннях, не допускаючиїх контакту з іншими тваринами, сторонніми людьми.
Не допускативідвідування ферм, тваринницькихприміщень сторонніми особами.
Проводитищоденнийклінічний огляд всіх свиней з метою виявлення можливого захворювання.
При обслуговуванні свиней використовуватилишеокремий одяг, взуття та інвентар.
Не купувати поросят і продуктитваринногопоходження від забою свиней на стихійних ринках та в інших неустановлених місцях.
Не проводитиподвірнийзабій та реалізацію свинини без попереднього ветеринарно огляду та ветеринарно – санітарної експертизи м’яса та продуктів забою фахівцями державної ветеринарної служби.
Не перероблятим’ясозагиблих та вимушено забитих тварин – це заборонено і може призвести до подальшого поширення хвороби.
Не використовуватихарчові та боєнськівідходи тваринного походження для годівлі свиней.
Не викидатитрупи свиней та невикористаніхарчові відходи тваринного походження на сміттєзвалища, за межі населених пунктів, в місцях відпочинку, на узбіччях доріг, біля водоймищ, в лісових насадженнях тощо.
При виявленніклінічнихознак захворювання або при виникненні підозри на захворювання, або при загибелі свиней негайно повідомляти спеціалістів Кривоозерського відділу ветеринарної медицини за адресую: с-ще, Криве Озеро, вул. Центральна, 21.
Центр аналізу політики «ЗМІСТ» проводить всеукраїнське дослідження умов життя у сільських громадах України.
Опитування охоплює питання демографії та міграції, зайнятості й доходів, доступу до базових послуг, інфраструктури, місцевого врядування, впливу війни, відбудови та відчуття майбутнього у громадах.
Мета дослідження — зібрати первинні дані безпосередньо від мешканців громад і сформувати узагальнену картину реального стану сільських територій.
Центр аналізу політики «ЗМІСТ» — незалежна аналітична організація, що працює з темами розвитку громад, сільського розвитку та публічних політик, зосереджуючись на аналізі даних і практичних рекомендаціях для ухвалення рішень.
Результати дослідження будуть використані для підготовки аналітичного звіту та рекомендацій для органів влади, громад і партнерів з розвитку.
Опитування анонімне. Участь добровільна.
Час заповнення — орієнтовно 20–25 хвилин.
Опитувальник складено з повагою до особистих кордонів респондентів — ви можете пропустити чутливі питання.
Якщо ви постійно проживаєте у сільській громаді, просимо долучитися до опитування та поширити його серед знайомих та у місцевих групах або чатах, дякуємо Вам за підтримку!
Міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps, за сприяння Фонду Говарда Г. Баффета, розширює Програму підтримки сільського господарства України (UASP) шляхом впровадження нового компоненту, спрямованого на підтримку жінок-фермерок. Цей компонент передбачає надання жінкам доступу до знань у сфері сільського господарства, консультаційної підтримки та фінансового капіталу, що допоможе підвищити продуктивність і доходи, а також зміцнити свою стійкість до поточних і майбутніх потрясінь.
Програма реалізується спільно з партнерськими організаціями:
Громадською організацією ”Східноукраїнська сільськогосподарська дорадча служба” (Донецька, Черкаська, Полтавська області);
Благодійною організацією «Благодійний фонд «Перші» (Запорізька, Дніпропетровська та Кіровоградська області);
Благодійною організацією «Благодійний фонд «Ласка» (Миколаївська, Херсонська та Одеська області);
Благодійною організацією «Благодійний фонд «Підтримка Агро»(Харківська, Сумська, Чернігівська, Київська області).
До участі у програмі запрошуються місцеві мешканки¹ та внутрішньо переміщені особи (ВПО), які постраждали від наслідків війни та які:
проживають на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Київської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Черкаської та Чернігівської областей²;
очолюють домогосподарство або діючий агробізнес (ФОП, ФГ, ТОВ, ПП) із досвідом ведення сільського господарства, або прагнуть започаткувати підприємницьку діяльність у сфері агровиробництва без попереднього досвіду та мають високу мотивацію до здобуття нових знань і навичок;
здійснюють або планують аграрну діяльність на земельній ділянці площею не більше 150 га.
¹ Особи, зареєстровані на територіях, де ведуться (велися) бойові дії (перелік визначено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376) та проживають на територіях, контрольованих урядом України. ² за винятком територій, на яких ведуться активні бойові дії, а також територій з обмеженим доступом або високою загрозою для життя та ведення господарської діяльності.
Відбір учасниць проводиться на конкурсній основі. Пріоритет надається жінкам, які ведуть фермерську діяльність замість мобілізованих або загиблих членів родини та/або які належать до вразливих категорій населення (зокрема внутрішньо переміщені особи, жінки з інвалідністю, матері-одиначки, представниці національних меншин, багатодітні матері тощо).
ㅤПІДТРИМКА ЖІНОК-ФЕРМЕРОК ПЕРЕДБАЧАЄ:ㅤ
Проведення комплексної навчальної програми за двома напрямами:
розвиток та підсилення навичок ведення підприємницької діяльності від основ до поглиблених тем залежно від попереднього досвіду учасниць — основи підприємництва, бізнес-планування, бухгалтерський облік, маркетинг та брендинг, державна реєстрація бізнесу, пошук фінансування тощо;
спеціалізоване сільськогосподарське навчання за одним із наступних напрямів: овочівництво, ягідництво, садівництво, бджільництво, птахівництво, скотарство, свинарство, кролівництво, вівчарство, козівництво тощо.
Тривалість навчальної програми складає 7 тижнів. Заняття проходитимуть двічі на тиждень у онлайн форматі, що дозволить учасницям навчатися з будь-якого місця. Для зручності також буде доступ до відеозаписів занять.
Навчальна програма розроблена з урахуванням потреб жінок з різним рівнем освіти та досвіду, передбачає просту мову викладу та використання візуальних матеріалів.
Учасниці, які успішно пройшли навчання, у разі зацікавленості матимуть можливість взяти участь у навчальних поїздках до передових фермерських господарств за обраними напрямками з метою набуття практичних навичок, з покриттям транспортних і супутніх витрат.
Можливість на конкурсних засадах отримати фінансову допомогу в розмірі від 3 000 до 7 000 доларів США для започаткування або розвитку власної справи.
* у гривневому еквіваленті за актуальним курсом Національного банку України (НБУ). Сума наданої допомоги може бути більшою або меншою в залежності від бізнес-ідеї та потреб.
Які умови отримання фінансової допомоги?
успішне завершення навчальної програми;
наявність реалістичної і життєздатної бізнес-ідеї;
для тих хто планує започаткувати нову діяльність — наявність мінімально необхідних ресурсів для започаткування справи (наприклад земельна ділянка, приміщення, водо- та електрозабезпечення, тощо).
Відбір учасниць проводиться на конкурсній основі.
Додатково заявки будуть оцінюватись враховуючи безпекові ризики, визначені Mercy Corps.
Менторський супровід.
Для учасниць, які отримають фінансування, програма передбачає подальшу підтримку у вигляді менторського супроводу від експертів у сфері сільського господарства.
Кінцевий термін подачі заявок – 15лютого 2026 року. Звертаємо вашу увагу, що у разі набору необхідної кількості учасниць реєстрацію може бути завершено раніше.
Цифрова безбар’єрність: державні послуги доступні кожному
Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні сприяє безперешкодному доступу всіх без винятку українців до різних сфер життєдіяльності – від можливості потрапити до приміщення державної установи до впливу на політичне життя держави.
Визначають певні аспекти безбар’єрності: фізичної, інформаційної, цифрової, суспільної, освітньої та економічної. Зокрема, цифрова безбар’єрність забезпечує доступ до швидкісного інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації всім суспільним групам, у тому числі літнім людям, особам з інвалідністю, людям, які проживають у важкодоступній місцевості.
Цифрова безбар’єрність має декілька складових, а саме:
– комп’ютеризація державних та соціальних закладів;
– адаптованість сайтів та застосунків для всіх груп людей;
– можливість навчання цифровим навичкам та володіння базовими цифровими навичками;
З 01 січня 2026 року набрав чинності Закон, який посилює підтримку сімей із дітьми та створює умови для поєднання батьківства з професійною діяльністю.
Документом передбачено оновлення системи «дитячих» виплат — від періоду вагітності до моменту зарахування дитини до школи, а також запроваджено нові можливості для працюючих батьків. Про деякі види державної допомоги та програми підтримки, які діятимуть з 2026 року, — далі детальніше.
Допомога при народженні дитини з 1 січня 2026 року
З 1 січня в Україні допомога при народженні дитини виплачується одноразово у розмірі 50 тисяч гривень у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Право на таку допомогу має один із батьків дитини або опікун, з яким дитина постійно проживає.
Допомога призначається на підставі заяви, до якої додаються:
копія свідоцтва про народження дитини – у разі подання заяви одним із батьків дитини, який постійно проживає з дитиною;
копія рішення про встановлення опіки – у разі подання заяви опікуном дитини.
Допомога при народженні дитини призначається за умови пред’явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Важливо!
Зазначений перелік документів є вичерпним.
У разі народження, встановлення опіки над двома і більше дітьми допомога надається на кожну дитину.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, що заява про її призначення надана не пізніше ніж через дванадцять місяців з дня народження дитини.
Зверніть увагу!
Державна допомога при народженні дитини, призначена до 1 січня 2026 року, виплачується у порядку та розмірі, встановлених на дату призначення, до повного завершення її виплати (абзац 2 пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 05 листопада 2025 року № 4681-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю»).
Допомога по догляду за дитиною до одного року
З 1 січня 2026 року запроваджено новий вид підтримки сім’ям з дітьми – допомога для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку.
Право на таку допомогу надається матері або іншому законному представнику дитини (крім прийомних батьків, батьків-вихователів та представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників), який фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку.
Допомога призначається за зверненням з наступного дня після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами або виплати допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами до досягнення дитиною однорічного віку.
Допомога для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку у 2026 році надається у розмірі 7 тисяч гривень із розрахунку на місяць, а в разі призначення такої допомоги для догляду за дитиною з інвалідністю – у розмірі 10,5 тисяч гривень.
Важливо!
У разі якщо на 1 січня 2026 року дитині не виповнилося одного року, мати або інший законний представник дитини (крім прийомних батьків, батьків-вихователів та представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників), які фактично здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку, мають право отримувати щомісячну державну допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку (абзац 3 пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 05 листопада 2025 року № 4681-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю»). Допомога призначається з дати звернення із відповідною заявою, зокрема через сервісний центр Пенсійний фонд України. Порядок та умови призначення і виплати допомоги визначатимуться Кабінетом Міністрів України.
Програма підтримки сім’ям з дітьми – «єЯсла»
Матері (або іншому законному представнику), яка після досягнення дитиною одного року вийшла на роботу у режимі повного робочого часу, передбачено програму підтримки «єЯсла».
Розмір виплат за допомогою «єЯсла» у 2026 році становить 8 тисяч гривень щомісяця. Для сімей, які виховують дитину з інвалідністю, така допомога становить 12 тисяч гривень.
Допомога для догляду за дитиною «єЯсла» призначається з місяця, наступного після досягнення дитиною однорічного віку, до досягнення дитиною трирічного віку. Така виплата призначається за зверненням матері або іншого законного представника (крім прийомних батьків, батьків-вихователів та представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників).
Важливо!
У разі якщо на 1 січня 2026 року дитині не виповнилося три роки, мати або інший законний представник дитини (крім прийомних батьків, батьків-вихователів та представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників), які фактично здійснювали догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та приступили до роботи у режимі повного робочого часу, мають право отримувати допомогу для догляду за дитиною «єЯсла» (абзац 4 пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 05 листопада 2025 року № 4681-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю»). Допомога призначається з дати звернення із відповідною заявою, зокрема через сервісний центр Пенсійний фонд України. Порядок та умови призначення і виплати допомоги визначатимуться Кабінетом Міністрів України.
Інформаційна безбар’єрність — це створення умов, коли кожна людина, незалежно від віку, стану здоров’я, рівня освіти чи місця проживання, може легко отримати, зрозуміти та використати інформацію, яка їй потрібна.
Інформаційна безбар’єрність передбачає:
Доступність — інформація у зручних форматах (текст, аудіо, відео, шрифт Брайля, сурдопереклад тощо).
Зрозумілість — використання простої, чіткої мови без складних термінів.
Відкритість — вільний доступ до важливих суспільних даних, сервісів і документів.
Універсальність — врахування потреб різних груп населення: людей з інвалідністю, людей похилого віку, дітей, переселенців.
Рівень довіри до військових і ветеранів залишається стабільно високим
Український ветеранський фонд презентував результати дослідження «Портрет ветерана 2025»
Український ветеранський фонд Міністерства у справах ветеранів України презентував результати дослідження «Портрет ветерана 2025», яке провів спільно з Соціологічною групою “Рейтинг” у вересні–грудні 2025 року. Аналітики фіксують стабільно високий рівень довіри та поваги до військових і ветеранів, а серед ключових викликів, з якими можуть зіткнутися захисники й захисниці, повертаючись до цивільного життя, називають, психоемоційну нестабільність, ризик залежностей та нерозуміння суспільства.
До події, що відбулася 23 грудня в Києві, долучилися представники державних та неурядових організацій, бізнесу, міжнародні партнери, ветерани та військові. Під час заходу обговорили потреби ветеранської спільноти, працевлаштування, роль держави й бізнесу у створенні стійких рішень на підтримку ветеранів і ветеранок, а також підбили підсумки роботи Українського ветеранського фонду у 2025 році.
«Довіра до військових і ветеранів — висока. Завдання держави — наповнювати цю довіру конкретним змістом: доступними сервісами, підтримкою після служби та зрозумілими можливостями для цивільного життя. Зокрема, через ветеранську інфраструктуру і саме Український ветеранський фонд Мінветеранів ми реалізуємо цю політику — підтримуємо ветеранський бізнес і громадські ініціативи, а також проводимо системні дослідження. Надалі ми посилюватимемо цю роботу, розширюючи інструменти підтримки та спираючись на дані й реальні потреби ветеранів і ветеранок», — зазначила Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова.
За словами виконавчої директорки Українського ветеранського фонду Каріни Дорошенко, соціологічні дослідження, які організовує і здійснює фонд, це своєрідний дороговказ в роботі установи. Вони чітко показують, де саме ветеранська спільнота сьогодні потребує більшої уваги, які програми працюють, де потрібно шукати нові підходи й рішення.
“Саме на основі досліджень ми формуємо нашу роботу. Зокрема, в 2025 році в межах програми “Варто” Український ветеранський фонд підтримав 336 проєктів, серед яких 16 проєктів від громадських організацій та 320 бізнес-проєктів ветеранів та членів їхніх сімей, на понад 490 мільйонів гривень, компенсував понад 500 заявок у межах програми одноразової фінансової допомоги та забезпечив майже 27 тисяч консультацій через Гарячу лінію кризової та юридичної підтримки. Для нас важливо, щоб кожна цифра в нашому звіті відповідала реальним потребам ветеранів і ветеранок», — наголосила керівниця фонду.
Довіра до військових та ветеранів залишається на високому рівні
Згідно з результатами дослідження “Портрет ветерана 2025”*, 96% українців довіряють військовим, які зараз воюють, 92% — ветеранам нинішньої війни, 87% — ветеранам АТО. 77% населення вважають, що суспільство поважає ветеранів, а рівень поваги до жінок-ветеранок є ще вищим — 81%.
Водночас самі ветерани оцінюють ситуацію стриманіше: 60% вважають, що суспільство сьогодні поважає ветеранів, тоді як 36% дотримуються протилежної думки. Дослідники зазначають, що між суспільним образом ветеранів і їхнім власним відчуттям існує певний розрив, однак він має природний характер і не створює конфлікту.
Дослідження також показує, що образ ветерана в Україні значною мірою формується через особистий досвід: 64% українців мають ветеранів серед членів родини або близьких друзів.
Якщо говорити про образ ветеранів та ветеранок в медіа, то порівняно з минулим роком його сприймають дещо більш реалістичним та позитивним, також більш позитивним сприймають образ в медіа жінок-ветеранок: 72% опитаних зазначили, що образ ветеранів в українських ЗМІ є переважно позитивним, а 78% вважають позитивним образ у ЗМІ жінок-ветеранок.
Головні виклики та потреби ветеранів і ветеранок
58% ветеранів вважають, що суспільство недостатньо поінформоване про їхні потреби та виклики цивільного життя, тоді як серед цивільного населення 60% респондентів оцінили власну поінформованість як достатню.
Нерозуміння суспільства — в трійці найбільш ймовірних негативних явищ, які можуть виникнути у житті ветеранів та ветеранок. Ветерани і ветеранки оцінили його ймовірність у 75%, після психоемоційної нестабільності (85%) та алкогольної чи наркотичної залежностей (79%).
Найбільш затребуваними видами підтримки для ветеранів і ветеранок у 2025 році залишаються:
матеріальна підтримка — 50%;
медична допомога — 43%.
Понад чверть опитаних також зазначили потребу в психологічній підтримці (28%) та забезпеченні житлом (26%).
Загалом дослідження засвідчило, що українське суспільство поступово вчиться бачити у ветеранах не лише героїв, а й людей, які повертаються до цивільного життя з власними викликами та проблемами. Зменшуються страхи та перебільшені очікування, характерні для перших років війни, натомість суспільство демонструє більш виважене і реалістичне ставлення до проблем ветеранів.
*Довідково. Дослідження “Портрет ветерана 2025” складається з двох частин: основна частина — опитування ветеранів та ветеранок, проведене соціологічною групою “Рейтинг” за ініціативи Українського ветеранського фонду Мініветеранів. В опитуванні взяли участь 240 респондентів та респонденток методом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face) впродовж 3-15 грудня 2025 року. Друга частина — шоста хвиля дослідження, яке проводиться щорічно, починаючи з 2022 року. Вибірка склала 1000 респондентів, репрезентативна за віком, статтю та географією. Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв’ю протягом 10-20 вересня 2025 р.
