Автор: Кривоозерська селищна рада

Первомайське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області нагадує що, сальмонельоз – це гостре кишкове інфекційне захворювання, збудником якого є бактерії роду Salmonella, що вражають переважно травну систему людини.

        Найчастіше сальмонельоз у людей виникає в результаті споживання зараженого м’яса, риби, птиці, яєць, молока. Рідше хвороба передається від людини до людини через брудні руки або предмети побуту.

       Профілактика сальмонельозу в освітніх закладах є критично важливою, оскільки діти особливо вразливі до кишкових інфекцій, та полягає у суворому дотриманні санітарно-гігієнічних норм, проведенні необхідних запобіжних заходів :

• Суворе дотримання правил особистої гігієни персоналом і дітьми (миття рук з  милом  перед їжею, після туалету, прогулянок).
• Наявність мила, антисептиків, одноразових рушників.
• Регулярне вологе прибирання та дезінфекція приміщень, санвузлів, іграшок, меблів.
• Безпечна організація харчування :
• використання лише сертифікованих продуктів із супровідними документами
• заборона використання сирих яєць, непастеризованого молока, продуктів домашнього приготування
• дотримання температурного режиму зберігання продуктів, зберігати сирі продукти (м’ясо, яйця) окремо від готових
• ретельна термічна обробка м’яса, птиці, яєць
• заборона повторного розігрівання страв
• контроль строків придатності
• використовувати окремі дошки та ножі для сирих продуктів, обдавати окропом посуд
• роздільне зберігання та миття кухонного інвентарю (для сирих і готових продуктів)
• підтримувати чистоту їдальнь, своєчасно прибирати сміття, не допускати наявність мух, тарганів
• купувати продукти лише у перевірених постачальників, не купувати на стихійних ринках
• Медичний контроль персоналу:
• обов’язкові попередні та періодичні медичні огляди працівників
• бактеріологічне обстеження працівників харчоблоку.
• недопущення до роботи осіб з ознаками кишкових інфекцій.
• навчання персоналу правилам профілактики кишкових інфекцій.
• Організаційні та протиепідемічні заходи:
• щоденний ранковий огляд дітей (виявлення симптомів: нудота, діарея, підвищена температура)
• негайна ізоляція дитини з підозрою на інфекцію
• повідомлення медичних служб у разі підозри або випадку захворювання
• посилена дезінфекція в осередку інфекції
• тимчасове припинення прийому нових дітей за епідпоказаннями
• Санітарно-освітня робота:
• проведення бесід з дітьми у доступній формі про чисті руки та безпечну їжу
• інструктажі для персоналу
• робота з батьками щодо недопущення відвідування закладу хворими дітьми

        Ефективна профілактика сальмонельозу в дитячих закладах можлива лише за умови комплексного підходу, постійного контролю та відповідальності персоналу.

        Сальмонельоз — це небезпечне, але запобіжне захворювання.

        Дотримання простих правил гігієни, правильне приготування їжі та уважне ставлення до якості продуктів допомагають захистити здоров’я дітей.

Первомайське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області  інформує що з 1 січня 2026 року в Україні впроваджуються євроінтеграційні вимоги до благополуччя сільськогосподарських тварин, в Європейському Союзі регулювання у сфері благополуччя сільськогосподарських тварин охоплює три основні напрями: утримання, транспортування та умертвіння тварин. Такий самий підхід уже наступного року буде запроваджено і в Україні.

Для України це новий напрям роботи, однак оператори ринку, які експортують продукцію тваринного походження до Європейського Союзу вже впровадили вимоги до благополуччя тварин, оскільки це є невід’ємною складовою отримання дозволу на здійснення експорту. 

Вже з 1 січня 2026 року відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 08.02.2021 № 224 будуть введенні в дію вимоги до благополуччя сільськогосподарських тварин під час утримання і будуть обов’язковими до виконання всіма операторами ринку. В свою чергу вимоги щодо благополуччя тварин під час умертвіння та транспортування  почнуть діяти з березня 2026 року.

Таким чином, з січня встановлюються обов’язкові мінімальні вимоги до умов утримання сільськогосподарських тварин, включно з годівлею та доглядом. Вимоги поширюватимуться на всі види сільськогосподарських тварин, з метою виробництва харчових продуктів, вовни, шкіри, хутра або в інших сільськогосподарських цілях, а також міститимуть спеціальні (додаткові) норми для свиней, телят, бройлерів та курей-несучок.

Якщо викласти загальну логіку цих вимог простою мовою, то їхня суть полягає в тому, що за умови утримання, догляд та здоров’я тварин відповідають їх власники або утримувачі. Вони мають забезпечити тваринам комфортні умови, враховуючи їх природні потреби — вік, вид, поведінкові особливості, фізіологію та рівень одомашнення. Для цього однаково важливі і практичний досвід, і наукові знання.

Основні вимоги до утримання тварин:

Регулярний огляд: щодня або з достатньою періодичністю; належне освітлення для здійснення огляду, який проводять навчені працівники.

Хвороби та травми: негайна допомога; за відсутності покращення — ветеринар; можливість ізоляції у комфортних умовах; заборона надмірного обмеження руху.

Приміщення та умови утримання: безпечні, чисті, легко дезінфікуються; достатній простір, що задовольняє потреби тварин та свободу їх пересування, належний мікроклімат; природне або штучне освітлення; захист тварин під час вигулу від несприятливих погодних умов та хижаків.

Обладнання та вентиляція: щоденна перевірка; негайне усунення несправностей; наявність сигналізації та резервної вентиляції.

Годівля та напування: повноцінний і збалансований раціон, чиста вода у постійному доступі, відсутність страждань під час годівлі; обладнання встановлене так, щоб запобігати забрудненню й конкуренції.

Лікування та процедури: лише дозволені ветеринарні препарати; заборона каліцтва та травмуючих методів; можливі тільки процедури, передбачені законодавством, які можуть спричиняти мінімальні або короткочасні страждання або травми.

Власники зобов’язані вести облік лікування тварин і випадків загибелі та зберігати такі дані щонайменше три роки. Держпродспоживслужба здійснюватиме контроль за дотриманням вимог та реагуватиме на виявлені порушення.

Упровадження цих норм — важливий крок на шляху гармонізації українського законодавства з європейським та підвищення рівня відповідального ставлення до тварин у сільському господарстві.

Щоб дізнатися більше інформації від Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області завітайте на сторінку у Facebook – https://www.facebook.com/Mykolaivdpss/ 

В умовах можливих відключень централізованого водопостачання питання забезпечення населення питною водою набуває особливої актуальності. Одним із надійних альтернативних джерел води залишаються колодязі, які за умови правильного облаштування та утримання можуть забезпечити базові потреби домогосподарств і громади в цілому.

        Облаштування колодязів потребує дотримання санітарних норм, технічних вимог і правил безпеки, адже від якості води та стану джерела залежить здоров’я людей. Найбільшим ризиком, що виникає під час споживання питної води з колодязів можна назвати мікробіологічне забруднення та підвищений вміст нітратів. Тому з метою запобігання негативного впливу на стан здоров’я та виникнення епідемічних ускладнень  надзвичайно важливо правильно облаштовувати та утримувати джерела нецентралізованого водопостачання.

       Вимоги до облаштування та утримання  шахтних колодязів визначені Державними санітарними нормами та правилами “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

       Що треба врахувати при облаштуванні шахтних колодязів?

Необхідно дотримуватись таких вимог:

1. Ізолювати колодязь від проникнення поверхневого стоку (дощових і талих вод).
2. Влаштування стінок колодязя проводити переважно монолітним залізобетоном, бетонними або залізобетонними кільцями, а за їх відсутності – керамікою, цеглою, каменем або деревом. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин.
3. Каміння для влаштування стінок колодязя повинно бути з міцних стійких порід та укладатись на цементний розчин.
4. У разі використання дерев’яних зрубів слід застосовувати колоди завтовшки не менше ніж 0,25 м, прямі, без глибоких шпарин і червоточин, не уражені грибком, витримані (заготовлені не менше ніж за 5-6 місяців до їх використання). При цьому перевагу необхідно надавати таким породам дерева, як модрина, вільха, в’яз чи берест, але можна застосовувати також дуб і сосну (дуб та сосна з початку експлуатації можуть надавати воді присмак та запах). Вінця надводної частини зрубу можна робити з колод або брусів сосни або ялини.
5. Підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр для кращого його розкриття та збільшення шару води. При слабкому водоносному потоці необхідно розширити зруб колодязя у нижній частині.
6. У разі влаштування колодязя в галькових, гравелистих ґрунтах або у скельних породах, що обвалюються, дно колодязя не закріплюють, а у стінках водоприймальної частини передбачаються створи діаметром 15-30 мм, розташовані у шахматному порядку через 0,2-0,3 м (дірчатий фільтр) для надходження води в колодязь.

        У разі влаштування колодязя у піщаних ґрунтах на його дні влаштовують зворотний піщано-гравійний фільтр (із декількох шарів ретельно відмитого піску та гравію з укладанням у нижній частині фільтра дрібних фракцій 0,1-1,0 мм, у верхній – великих 2-10 мм, при цьому товщина кожного шару 0,1-0,15 м, загальна товщина – 0,4-0,5 м) або фільтр з пінобетону, а в стінках водоприймальної частини колодязя також влаштовують фільтри з пінобетону.

        У разі влаштування колодязя у відкритих котловинах на дні колодязя влаштовують гравійні фільтри.

1. Для опущення в колодязь людини з метою його чистки та ремонту в стінки колодязя необхідно вставити металеві скоби, розміщені у шахматному порядку на відстані 0,3 м одна від одної.
2. Наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, влаштовується не менш як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку.
3. Для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси (краще електрозанурювальні). Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра. У разі неможливості застосування насоса допускається обладнання колодязя коловоротом або міцно прикріпленим “журавлем” з відром для загального користування.

       Біля колодязя слід влаштовувати підставку для відер, навколо споруди повинні бути огорожа (радіусом не менше 2 м) з воротами (хвірткою) та стежка із твердим покриттям (від воріт до колодязя).

1. Для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави, які відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно робити “замок” із гарно замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі з щебеню товщиною 15-20 см та з ухилом від колодязя.

      11.Навколо колодязя, розміщеного у водопроникаючих ґрунтах (піски, піщано-гравійні, піщано-галькові) з невеликим (2 м) покриттям супіску, суглинків, необхідно цементувати майданчик радіусом не менше ніж 2 м та з ухилом від колодязя.

Пам’ятайте, що правильне  облаштування колодязів та контроль за якістю питної води – запорука здоров’я!