Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області застерігає від небезпечного карантинного шкідника – картопляної молі (Phthorimaea operculella Zell.). Особливість її шкодочинності полягає в тому, що ця комаха може уражувати рослини як під час вегетації, так і псувати зібраний урожай у сховищах.
Батьківщиною картопляної молі вважається Північна Америки. На сьогоднішній день вона поширена в більш ніж 90 країнах Європи, Азії, Африки, Північної, Центральної, Південної Америки, Океанії. В Україні її вогнища вперше були виявлені в 1980 році в Криму, а згодом в інших областях.
У 2025 році картопляна міль була виявлена на території Миколаївської області, зокрема в Миколаївському районі в межах населених пунктів Себине (Костянтинівська сільська рада), Тузли (Коблівська сільська рада) та Красне (Березанська селищна рада). На територіях зазначених сіл запроваджено карантинний режим.
Шкідник найбільше ушкоджує картоплю, крім того, може оселятись на томатах, перці, баклажанах, тютюні та дикоростучих пасльонових. Живиться як бульбами так і листками та стеблами рослин, шкодить не тільки під час вегетації, але і продовжує свій розвиток в сховищах і погребах, де пошкоджує картоплю на зберіганні. В результаті, бульби стають непридатними до вживання, насіннєві — втрачають свої посівні здібності.
Щоб помітити картопляну міль на рослинах, потрібно бути дуже уважним: шкідник на всіх стадіях розвитку непримітний. Доросла особина молі — дрібний метелик, з розмахом крил 10-15 мм, забарвлення коричнево-сіре. Яйця малопомітні, картопляна міль відкладає їх біля жилок та черешків листків, на стеблі. Гусениці утворюють міни в листі, а тому їх теж не завжди можна виявити, особливо на картоплі, томатах, перці. Тільки при високій чисельності шкідника про його присутність можна здогадатися по пониклих верхівкам із засохлими листям. «Присутність» гусениць в бульбах можна визначити з ходів, які вони залишають та по скупченню екскрементів. В бульбах гусениці молі спочатку харчуються під шкіркою, але поступово забирається все глибше. Пошкоджені бульби погано зберігаються, їх не завжди можна використовувати в їжу. Гусениці старшого віку має довжину 10-13 мм та забарвлення від бруднувато-кремового, рожево-білого до зеленуватого.
Шкідник може розмножуватись як в полі, так і в сховищах. В умовах півдня України міль в польових умовах утворює 4-5 поколінь. Тривалість розвитку одного покоління залежить від кліматичних умов і становить від 20 до 60 днів. Потрапляючи в сховища або погреби, шкідник продовжує розвиватись і пошкоджувати картоплю, утворюючи 1-2 покоління.
Картопляна міль з районів свого поширення може розповсюдитись у всіх стадіях розвитку (яйце, гусениця, лялечка, метелик) з бульбами картоплі, з плодами пасльонових культур, з тарою та ґрунтом.
Для боротьби з шкідником слід застосовувати комплексний підхід. Єфективними є обмежувальні заходи, зокрема заборонено вивозити бульби картоплі, плоди томатів та інших пасльонових культур з територій де запроваджено карантинний режим. Слід проводити систематичні обстеження пасльонових культур та бур’янів-резерваторів шкідника в період вегетації, а також бульб та плодів у сховищах.
Агротехнічні заходи: садимо здорові, не пошкоджені насіннєві бульби на глибину не менше 15 см, оскільки знаємо, що картопляна міль більше шкодить ближче до поверхні ґрунту; висаджуємо картоплю в ранні терміни; по мірі зростання підгортаємо картопляні кущі, щоб молоді бульби були добре прикриті ґрунтом; прибираємо бур’яни родини пасльонових (паслін, блекота) та рослині залишки, на яких може розмножуватися і харчуватися картопляна міль на ділянці і поруч (з подальшим знищенням); викопуємо картоплю, не чекаючи, коли бадилля пожовтіє і засохне та якомога швидше вивозимо з ділянки, щоб метелики молі не встигли відкласти на викопаних бульбах яйця, з яких в сховищі відродиться гусінь.
Хімічні заходи: для боротьби з шкідником використовують інсектициди, які дозволені для використання відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Обробки проводять профілактично – в межах боротьби проти інших шкідників, наприклад колорадського жука або совок. У разі виявлення картопляної молі, слід збільшити кратність обробок, повторюючи обприскування через 10-15 днів. Для контролю шкідника в період вегетації рекомендовано застосовувати не менше 2-3 обробок. Окрім хімічних засобів захисту, дієвими також можуть бути і біологічні препарати.
Важливим аспектом у системі захисту проти картопляної молі є контроль шкідника у місцях зберігання картоплі. У сховищах картопляна міль продовжує свій розвиток, втрати бульб при цьому можуть складати 25-80%. Тому профілактичним заходом може бути обробка бульб біологічними препаратами, які доцільно використовувати перед закладкою продукції на зберігання. Закладати на зберігання потрібно лише здорові, неушкоджені бульби. Бажано зберігати бульби за температури не вище 5 °C. Важливим є регулярний контроль стану картоплі та видалення пошкоджених бульб.
Інформуємо, що при проведенні захисних обробок потрібно використовувати пестициди згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування. Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
У разі виявлення картопляної молі, рослини, бульби картоплі з ознаками пошкодження картопляною міллю, або будь-яких інших карантинних органзімів, просимо звернутися в Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області за адресою: проспект Центральний, 288, м. Миколаїв (0512) 30-43-25, (0512) 30-43-14, е-mail: dpssmykolayiv@dpssmk.gov.ua).
