ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ В ОСІННІЙ ПЕРІОД

Щороку в осінньо-зимовий період реєструється зростання захворюваності респіраторно-вірусними інфекціями та грипом. Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але є набагато небезпечнішим. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги.
      Грип — це високозаразне вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті. Найчастішим ускладненням грипу є пневмонія, яка іноді може лише за 4-5 днів призвести до смерті хворого. Серцева недостатність також нерідко розвивається внаслідок ускладнень грипу. Грип дуже легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом — коли хвора людина кашляє, чхає чи просто розмовляє. У зоні зараження перебувають усі в радіусі 2 метрів навколо хворого. Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для оточуючих протягом усього періоду прояву симптомів — це, в середньому, 7 днів. Вірус грипу небезпечний, але не всесильний, тому можна легко уникнути зараження гострими респіраторними інфекціями та грипом в період сезонного підйому захворюваності та, навіть, під час епідемії, якщо дотримуватись кількох простих речей:
   — Уникати скупчень людей — аби зменшити вірогідність контактів із хворими людьми, при тому що деякі з них є заразними навіть до появи очевидних симптомів. Особливо це актуально під час епідсезону підйому захворюваності ГРВІ та грипу — з листопада по лютий місяць, так як саме в цей час реєструється сезонне зростання захворюваності ГРВІ.
    — Користуватися одноразовими масками — щоб захистити себе чи оточуючих від зараження. Маскою повинна користуватися людина, яка доглядає за інфекційним хворим чи просто спілкується з ним, а хвора людина повинна використовувати маску лише в одному випадку: якщо їй доводиться перебувати серед здорових людей, не захищених масками. Маска ефективна, тільки якщо вона прикриває рот і ніс, її потрібно замінити, як тільки вона стане вологою чи забрудниться. Найкраще користуватися стандартними хірургічними масками, що мають вологостійку поверхню і довго залишаються ефективними. Використані маски в жодному разі не можна розкладати по кишенях чи сумках         — їх потрібно одразу викидати у смітник.
   — Користуватися одноразовими паперовими серветками і рушниками — як після миття рук, так і для того, щоб прикрити обличчя під час кашлю, а також при нежиті. Використані серветки необхідно одразу викидати у смітник, оскільки вони також можуть стати джерелом зараження. Багаторазові серветки та рушники, особливо у громадських місцях, суттєво підвищують ризик зараження і широкого розповсюдження інфекції. У таких умовах в якості одноразових серветок можна використовувати туалетний папір.
    — Прикривати рот і ніс під час кашлю та чханні — аби запобігти розпорошенню інфікованих краплин слизу, які є джерелом зараження. Бажано робити це за допомогою одноразових серветок, які після використання одразу викидати у смітник. Якщо ви прикрили рот руками, їх необхідно одразу вимити з милом чи обробити дезінфікуючим гелем, інакше усі ваші наступні дотики становитимуть небезпеку для інших.
     — Регулярно провітрювати приміщення і робити вологе прибирання — як у помешканні, так і в робочих приміщеннях, щоб не залишати навколо себе живі віруси й бактерії, що можуть залишатися активними впродовж кількох годин після перебування у приміщенні хворої людини.
      — Повноцінно харчуватися, висипатися, уникати перевтоми — для підвищення опірної здатності організму. Це збільшить шанси запобігти як зараженню, так і важким формам перебігу хвороби та її ускладненням.
      — Мати чисті руки — інфекція потрапляє в організм через рот, ніс та очі, яких ви час від часу торкаєтесь руками. Тими ж руками ви тримаєте гроші чи тримаєтесь за поручні, де кілька годин зберігаються в активному стані віруси і бактерії, що залишились від дотиків рук інших людей. Тому необхідно часто мити руки з милом або обробляти їх дезінфікуючим гелем із вмістом спирту.
      Основним заходом профілактики захворювань та попередження епідемічних ускладнень з ГРВІ та грипу залишається вакцинація, в тому числі осіб з груп епідемічного ризику (медичних працівників, працівників закладів освіти, торгівлі, транспорту, сфери обслуговування, учнів та студентів тощо) та медичного ризику (осіб з хронічними захворюваннями серцево-судинної та дихальної систем). Щорічна вакцинація є найефективнішим засобом для захисту організму від вірусів грипу. Вакцина захищає від усіх актуальних штамів грипу, є безпечною і ефективною.
     Найкращий час для проведення вакцинації — напередодні грипозного сезону (у вересні-жовтні). Якщо такої можливості не було, то вакцинуватися можна і впродовж всього сезону. Всупереч поширеному міфу, це не послаблює, а посилює здатність організму протистояти грипу.

 Кривоозерське управління

Головного управління Держпродспоживслужби 

в Миколаївській області

НЕПОВНОЛІТНІ ПРАЦІВНИКИ: ВІД ПРИЙНЯТТЯ ДО ЗВІЛЬНЕННЯ

Із цієї статті ви дізнаєтеся: на які особливості слід зважити роботодавцеві при прийнятті на роботу і при звільненні неповнолітніх співробітників та як організувати процес їх роботи.

Що можна зробити на практицівиконати всі формальності, дотримуючись наших рекомендацій.

Під час канікул та дистанційного навчання багато школярів і студентів хочуть підробити і влаштовуються продавцями, офіціантами, барменами тощо. Проте робота неповнолітніх осіб має ряд особливостей і обмежень. У цій консультації ми розповімо, які правила повинен дотримувати роботодавець при оформленні на роботу неповнолітніх співробітників, щоб уникнути штафів за порушення трудового законодавства.

Для довідки. Неповнолітніми вважаються особи від 14 до 18 років (ст. 32 Цивільного кодексу, далі – ЦК). А діти, які не досягли 14 років, – це малолітні (ст. 31 ЦК).

З якого віку роботодавець може приймати неповнолітніх на роботу?

Згідно зі ст. 188 КЗпП приймати на роботу можна осіб, які досягли 16 років.

Прийняти на роботу можна і 15-річного підлітка, проте у такому разі додатково слід отримати від одного з батьків (особи, яка їх замінює) письмову згоду.

Роботодавець має право приймати на роботу осіб з 14 років, але тільки за одночасного дотримання таких умов:

  • якщо неповнолітній є учнем загальноосвітньої школи, професійно-технічного або середньоспеціального навчалього закладу;
  • він виконуватиме легку роботу, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання;
  • робота виконуватиметься у вільний від навчання час;
  • отримано згоду одного з батьків або особи, яка їх замінює.
Майте на увазі! Законодавством не передбачена форма надання згоди одного з батьків або особи, яка їх замінює, на працевлаштування неповнолітнього. На практиці батьки (особи, які їх замінюють) подають роботодавцеві заяву, у якій зазначається прохання прийняти на певну посаду неповнолітнього.

ПРИЙНЯТТЯ НА РОБОТУ

Розглянемо поетапно процедуру прийняття на роботу осіб від 14 до 18 років.

Етап 1Приймання документів

Для укладення трудового договору неповнолітній подає до кадрової служби документи, установлені ст. 24, 188, 191 КЗпП:

  • заяву про прийняття на роботу;
  • паспорт (нагадуємо, що згідно з п. 3 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 25.03.15 р. № 302, паспорт повинні отримувати всі громадяни України, яким виповнилося 14 років);
  • довідку з ІПН;
  • трудову книжку (за наявності);
  • письмову згоду одного з батьків або особи, яка їх замінює (якщо неповнолітньому від 14 до 16 років);
  • документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію). Такий документ подається за необхідності;
  • документ про стан здоров’я. Про проходження попереднього і періодичних медоглядів неповнолітніми детальніше поговоримо далі.

ЧИ ПОВИНЕН РОБОТОДАВЕЦЬ ОПЛАЧУВАТИ ПОПЕРЕДНІЙ МЕДОГЛЯД ПЕРЕД ПРИЙНЯТТЯМ НА РОБОТУ НЕПОВНОЛІТНЬОГО СПІВРОБІТНИКА?

Так, повинен. Пояснимо чому.

Усі працівники віком до 21 року повинні щорічно проходити обов’язкові медичні огляди (ст. 191 КЗпП). Згідно зі ст. 17 Закону від 14.10.92 р. № 2694-XII (далі – Закон № 2694) роботодавець зобов’язаний на свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному відборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Порядок проведення медичних оглядів таких працівників затверджений наказом МОЗ від 21.05.07 р. № 246 (далі – Порядок № 246).

Зробіть усе правильно! При прийнятті на роботу неповнолітнього роботодавець повинен видати йому направлення на проходження обов’язкового попереднього медичного огляду (далі – направлення на медогляд) за формою, зазначеною в додатку 3 до Порядку № 246.

Етап 2Оформлення трудового договору

З особами віком до 18 років трудовий договір укладається у письмовій формі (ст. 24 КЗпП). Потім видається наказ про прийняття співробітника на роботу.

Важливий нюанс! Для неповнолітніх працівників при прийнятті на роботу випробувальний строк не встановлюють (ч. 3 ст. 26 КЗпП).

Етап 3Повідомлення ДФС про працевлаштування неповнолітнього

Роботодавець зобов’язаний подати повідомлення про прийняття неповнолітнього співробітника до органу ДФС, як і в усіх інших випадках, до початку його роботи (ч. 3 ст. 24 КЗпП).

Етап 4Оформлення трудової книжки

Якщо неповнолітній працевлаштується вперше, то протягом 5 днів після його прийняття на роботу роботодавець повинен завести на нього трудову книжку (ст. 48 КЗпП).

Етап 5Оформлення особової картки

Особова картка працівника (як повнолітнього, так і неповнолітнього) оформляється за типовою формою № П-2, затвердженою спільним наказом Держкомстату та Міноборони від 25.12.09 р. № 495/656.

Етап 6Проведення інструктажу з охорони праці та протипожежної безпеки

Роботодавець при прийнятті на роботу та у процесі роботи повинен провести для працівника за свій рахунок інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги постраждалим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії (ст. 18 Закону № 2694).

Тільки після того як усі ці 5 етапів будуть виконані, неповнолітнього співробітника можна допустити до роботи.

ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ НЕПОВНОЛІТНІХ ОСІБ

ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ НЕПОВНОЛІТНІХ СПІВРОБІТНИКІВ

Згідно зі ст. 189 КЗпП роботодавці зобов’язані вести спеціальний облік неповнолітніх працівників із зазначенням дати їх народження. Правила ведення такого обліку в законодавстві не встановлені. Роботодавець має право вести такий облік у довільній формі (лист Мінсоцполітики від 04.09.13 р. № 697/021/106-13). Наприклад, це може бути окремий журнал обліку неповнолітніх співробітників.

ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ

Для неповнолітніх працівників установлена скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП), а саме для осіб віком:

  • від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;
  • від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень.
А зарплата – повна! Зарплата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому самому розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи (ст. 194 КЗпП).

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку. Тобто для осіб віком:

  • від 16 до 18 років – 18 годин на тиждень;
  • від 14 до 16 років – 12 годин на тиждень.

ОБМЕЖЕННЯ ЗА ВИДАМИ РОБІТ

Неповнолітніх співробітників не можна залучати (ст. 190 КЗпП):

  • до важких робіт;
  • робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці;
  • підземних робіт;
  • робіт, пов’язаних з підійманням і переміщенням речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
На замітку! Перелік важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, де забороняється використовувати працю неповнолітніх, затверджений наказом МОЗ від 31.03.94 р. № 46. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджені наказом МОЗ від 22.03.96 р. № 59.

Крім того, неповнолітніх співробітників не можна залучати до роботи в нічний час та у вихідні дні, а також до наднормових робіт (ст. 190 КЗпП).

ЩОРІЧНІ ВІДПУСТКИ

Тривалість щорічної основної відпустки неповнолітнього працівника становить 31 календарний день (ст. 75 КЗпП; ч. 8 ст. 6 Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі – Закон № 504).

При цьому щорічні відпустки повної тривалості неповнолітнім працівникам надаються (ст. 195 КЗпП, п. 3 ч. 7 ст. 10 Закону № 504):

  • у перший рік роботи – за їх заявою до настання 6-місячного строку безперервної роботи на цьому підприємстві;
  • у слушний для них час. Тому при складанні графіка відпусток побажання неповнолітніх співробітників роботодавець ураховує в першу чергу.

Якщо щорічна відпустка неповнолітнього співробітника збігається з навчальною відпусткою, то на його вимогу щорічна відпустка має бути перенесена на інший період (п. 4 ч. 2 ст. 80 КЗпП).

Замінювати щорічну відпустку, а також інші види відпусток виплатою грошової компенсації неповнолітнім – не можна. Виплатити грошову компенсацію за невикористані дні відпустки можна тільки в разі звільнення юного співробітника (ст. 83 КЗпП).

ЗВІЛЬНЕННЯ

ЗВІЛЬНЕННЯ НА ВИМОГУ БАТЬКІВ

Крім підстав для звільнення, передбачених у ст. 36, 40, 41 КЗпП, існує ще одна додаткова підстава для звільнення неповнолітнього співробітника. Згідно зі ст. 199 КЗпП трудовий договір (як безстроковий, так і строковий) з неповнолітнім може бути розірваний на вимогу батьків, усиновлювачів та опікунів, державних органів і посадових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю. Проте такі вимоги є законними, тільки якщо продовження роботи загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.

ЯКІ ЧИННИКИ МОЖУТЬ ЗАГРОЖУВАТИ ЗДОРОВ’Ю НЕПОВНОЛІТНЬОГО АБО ПОРУШУВАТИ ЙОГО ІНТЕРЕСИ?

У законодавстві не уточнюється, які саме чинники можуть призвести до негативних наслідків. Вищезгадані особи (батьки та ін.) повинні надати докази того, що продовження дії трудового договору може позначитися на здоров’ї неповнолітнього або порушує його законні інтереси. На практиці найчастіше батьки (інші особи, що їх замінюють) подають роботодавцеві вимоги про звільнення такого співробітника у зв’язку з тим, що робота заважає навчальному процесу.

Формулювання запису в трудовій книжці про звільнення за ст. 199 КЗпП – див. зразок.

ЗРАЗОК

записуДатаВідомості про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу і звільнення (із зазначенням причин і посиланням на статтю, пункт закону)На підставі чого внесений запис (документ,
його дата і номер)
числомісяцьрік
1234
Товариство з обмеженою відповідальністю «Парус»
410062019Прийнятий на посаду барменаНаказ від 09.06.19 р. № 23
526072019Звільнений на вимогу батьків,
ст. 199 КЗпП України
Наказ від 26.07.19 р. № 45

ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА ІНІЦІАТИВОЮ РОБОТОДАВЦЯ

Звільнення працівників молодше 18 років за ініціативою роботодавця теж має свої особливості. Таке звільнення в принципі допускається, проте крім дотримання загального порядку звільнення роботодавцеві необхідно отримати згоду районної (міської) служби у справах дітей.

А якщо йдеться про звільнення за підставами, зазначеними в п. 1, 2 та 6 ст. 40 КЗпП, то звільнити неповнолітнього можна тільки у виняткових випадках і лише з подальшим працевлаштуванням. Наприклад, посада, яку займає неповнолітній, підпадає під скорочення. Звільнити такого співробітника на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП роботодавець може з відома служби у справах дітей і лише за умови, що звільнений співробітник буде працевлаштований.

РОБОТОДАВЕЦЬ ЗВІЛЬНИВ НЕПОВНОЛІТНЬОГО СПІВРОБІТНИКА ЗА ПРОГУЛ (П. 4 СТ. 40 КЗПП) БЕЗ ОТРИМАННЯ ДОЗВОЛУ ВІД СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ. ЧИ МОЖЕ ДЕРЖПРАЦІ ОШТРАФУВАТИ ЗА ЦЕ РОБОТОДАВЦЯ?

Так, може. У ході планової або позапланової перевірки інспектори Держпраці можуть накласти на підприємство або роботодавця-підприємця фінансові санкції згідно з абзацом восьмим ч. 2 ст. 265 КЗпП «за порушення інших вимог трудового законодавства». Штраф за таке порушення становить 1 мінімальну зарплату (зараз 1 МЗП = 6500 грн).

А посадових осіб підприємства або роботодавця-підприємця можуть притягти до адміністративної відповідальності згідно з ч. 2 ст. 41 КУпАП. Тут розмір штрафу – від 100 до 300 НМДГ (з 1 січня 2022 року НМДГ = 1240,50).

Крім того, співробітник може оскаржити своє звільнення в суді та відновитися на роботі з виплатою компенсації за вимушений прогул, оскільки звільнення було проведене без законних підстав.

Висновки

Роботодавець може прийняти на роботу підлітка, якому виповнилося 16 років. Узяти на роботу дітей віком до 15 років теж можна, якщо є письмова згода від батьків (інших осіб, які їх замінюють). А ось оформити на роботу 14-річних можна тільки за наявності дозволу від батьків і виконання умов, зазначених у ч. 3 ст. 188 КЗпП.

Роботодавці зобов’язані вести спеціальний облік неповнолітніх працівників із зазначенням дат їх народження. Для звільнення працівника молодше 18 років за ініціативою роботодавця необхідно додатково отримати згоду районної (міської) служби у справах дітей.

Джерело: «Баланс» № 56-57

Виїзна та виносна сезонна торгівля: як організувати та здійснювати

Виїзна та виносна сезонна торгівля: як організувати та здійснювати

З настанням літнього сезону активізується виїзна (виносна) сезонна торгівля овочами, фруктами, напоями, морозивом та ін. Ця форма торгівлі передбачає здійснення продажу товарів через пункти некапітальної забудови, зокрема палатки, кіоски, лотки, а також через засоби пересувної мережі (автомагазини, авторозвозки тощо). Як організувати та здійснювати таку торгівлю, розповімо у статті.

Організація виїзної та виносної торгівлі

Виїзна та виносна торгівля належить до роздрібної торгівлі через дрібнооптову мережу і є однією з форм позамагазинного продажу товарів, під час якого приміщення не мають торговельного залу для споживачів.

Вимоги до організації дрібнороздрібної торговельної мережі, її приміщень та обладнання встановлено Правилами № 369.

Продаж товарів здійснюється через:

пункти некапітальної забудови – кіоски, ларі, ларьки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати;

засоби пересувної мережі – автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.

Виїзна (виносна) торгівля може здійснюватися на ринках, ярмарках або в інших дозволених для цього місцях.

Розміщення об’єктів виїзної (виносної) торгівлі

Пункти дрібнороздрібної торгівлі розміщуються на підставі письмового дозволу місцевого органу державної виконавчої влади (органу місцевого самоврядування). Видаються такі дозволи відповідно до вимог:

  • Земельного кодексу України;
  • законодавства про благоустрійнаселенихпунктів, планування і забудову території, санітарного та епідемічного благополуччя населення, пожежну охорону, державну автоінспекцію та архітектуру (п. 16 Правил № 369).

Так, згідно з п. 30 Порядку № 833 виїзна та виносна торгівля продовольчими товарами, готовими до вживання, а також продаж швидкопсувних продтоварів здійснюється у відведених для цього місцях за умови наявності дозволу пересувних малих архітектурних форм (далі – МАФ).

При цьому п. 35 р. V Правил № 198 встановлено заборону на розміщення МАФів:

– біля фасадів адміністративних і культових будівель, безпосередньо біля пам’ятників, фонтанів, клумб, оглядових і панорамних майданчиків, скульптурних та інших елементів оздоблення будинків і декоративного благоустрою території;

– ближче ніж за 20 метрів до перехресть вулиць;

– в охоронних зонах інженерних комунікацій;

– на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака, що її позначає (крім МАФів, зблокованих з кіосками для продажу проїзних квитків);

– на штучних спорудах (крім випадків, коли розміщення цих споруд передбачено проектом будівництва або реконструкції, погодженим та затвердженим в установленому порядку);

– ближче ніж за 100 метрів до залізничних переїздів.

Звертаємо увагу, що у різних нормативних актах визначення МАФів відрізняються.

Так, ст. 21 Закону № 2807 визначає малу архітектурну форму (МАФ) як елемент декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою. До МАФів належать, зокрема, альтанки, павільйони, навіси, вуличні меблі (лавки, лави, столи) та ін.

Водночас згідно з п. 2 р. І Правил № 198р. V яких визначає правила розміщення МАФів та зовнішьої реклами, МАФ для провадження підприємницької діяльності – це невелика (площею до 30 кв. метрів) споруда торговельно-побутового призначення, яка виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту.

Однак всі об’єкти виїзної (виносної) торгівлі відповідно до ст. 28 Закону № 3038 підпадають під визначення тимчасових споруд.

Тимчасова споруда торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльностіодноповерхова споруда, виготовлена з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до будівель, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлена тимчасово, без улаштування фундаменту.(ст. 28 Закону № 3038)

Така споруда може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення (ч. 2 ст. 28 Закону № 3038).

При цьому незалежно від того, є об’єкт виїзної (виносної) торгівлі МАФом, тимчасовою спорудою або просто автофургоном, на розміщення такого об’єкта торгівлі потрібен дозвіл, який видається органом місцевого самоврядування.

Надання документів на отримання дозволу на розміщення об’єкта виїзної (виносної) торгівлі

Зазначимо, що законодавство стосовно видачі таких дозволів дуже непрозоре. Повного переліку документів, які подаються до органу місцевого самоврядування для отримання дозволу на розміщення об’єктів виїзної (виносної) торгівлі, у окремому законодавчому акті не зазначено. Такі переліки встановлюються органами місцевого самоврядування у їхніх рішеннях на підставі низки законодавчих актів, а тому можуть відрізнятись в залежності від регіону.

Так, приблизний перелік документів, які необхідно надати органу місцевого самоврядування для отримання дозволу на розміщення об’єктів виїзної (виносної) торгівлі, такий:

– заява на дозвіл виїзної (виносної) торгівлі;

– узгоджена органами ДАІ та відділом містобудування та архітектури міської (сільської, селищної) ради схема розміщення об’єкта;

– копія правоустановчих документів на земельну ділянку для розміщення стаціонарного об’єкта, в межах якої здійснюватиметься виносна торгівля;

– асортиментний перелік продукції для реалізації, погоджений територіальним органом Держсанепідслужби;

– копія договору на вивіз твердих побутових відходів по об’єкту, укладеного із спеціалізованим підприємством;

– витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР);

– копія санітарного паспорта автомобіля (під час торгівлі з автотранспортних засобів продовольчими товарами).

При цьому орган місцевого самоврядування може відмовити у наданні дозволу, зокрема, з таких причин:

– подання встановленого пакета документів не в повному обсязі;

– виявлення недостовірної інформації в поданих документах;

– цільове призначення наявної у заявника земельної ділянки (у разі виносної торгівлі) не відповідає предмету дозволу;

– відсутність у переліку основних видів діяльності суб’єкта господарювання згідно з даними ЄДР виду діяльності, пов’язаного із предметом дозволу.

У разі відмови у наданні дозволу орган місцевого самоврядування повинен прийняти рішення про відмову у видачі дозволу та надати заявнику обґрунтовану відповідь із зазначенням причин відмови.

Відмову у наданні дозволу може бути оскаржено згідно з Законом № 393 або у судовому порядку.

Крім того, норми законодавства не забороняють заявнику після отримання відмови та усунення її причин подати заяву повторно.

Застосування РК та КОРО або РРО

Під час здійснення виїзної і виносної торгівлі дозволено не використовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО) за обов’язкового використання розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) за умови, що граничний розмір річного обсягу операцій із продажу товарів не перевищує 200 тис. грн. Це передбачено п. 2 Переліку № 1336.

Крім того, відповідно до ст. 9 Закону № 265 суб’єкти господарювання не зобов’язані застосовувати РРО, РК та КОРО під час здійснення виїзної торгівлі у таких випадках:

  • під час продажу товарівфізособами-єдинниками, які належать до групплатників єдиного податку, що не застосовують РРО згідно з вимогами ПКУ;
  • під час здійсненняфізичними особами торгівліпродуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках;
  • під час продажу у кіосках, злотків та розносок газет, журналів та іншихвидань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообігу (за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів);
  • під час продажу води, молока, квасу, олії та живоїрибиз автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів;
  • якщо в місціотриманнятоварів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.

Отримання ліцензії

Для здійснення виїзної (виносної) торгівлі промисловими та продуктовими товарами ліцензія не потрібна, крім торгівлі товарами, що підлягають ліцензуванню, зокрема алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Відповідальність за порушення виїзної торгівлі

Під час здійснення виїзної або виносної торгівлі без дозволу органу місцевого самоврядування передбачено відповідальність згідно з ст. 164 КпАП України.

Крім того, під час здійснення виїзної (виносної) торгівлі, як і у разі здійснення звичайної торгівлі у приміщенні, передбачено відповідальність за порушення прав споживачів згідно зі ст. 23 Закону № 1023, за порушення санітарного законодавства, якості стандартів продукції – згідно з ст. 42 та ст. 46 Закону № 4004 та ст. ст. 42164188 КЗпП України. За порушення правил торгівлі суб’єкту господарювання загрожує відповідальність відповідно до ст. 155ст. 156 КЗпП України.

Також у разі порушень суб’єктом господарювання правил благоустрою, санітарних та протипожежних норм, правил торгівлі орган місцевого самоврядування може скасувати дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі. Про такі порушення органу місцевого самоврядування повідомляють органи Державної санітарно-епідеміологічної служби, Держпожежнагляду, інші правоохоронні та контролюючі органи.

За інформацією ЛІГА:ЗАКОН

Засідання місцевої комісії з питань ТЕБ і НС

Сьогодні, 30 квітня, під головуванням очільника громади Павла Бузінського відбулось засідання місцевої комісії з питань ТЕБ і НС при селищній раді.

Як повідомлялось ранішем рішенням державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 30 квітня 2021 року скасовано з 00 год. 00 хв. 01 травня 2021 року «червоний» рівень епідемічної небезпеки на території Миколаївщини та переведено до «жовтої» зоні. Селищний голова акцентував увагу, що «жовтня» зона це не відміна всіх протиепідемічних заходів, а лише їх пом’якшення.

За результатами засідання комісія вирішила:

Враховуючи рішення позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 30 квітня 2021 року (протокол №25), відповідно до якого на території Миколаївської області скасовано «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та застосовані обмежувальні протиепідемічні заходи, передбачені пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами), забезпечити виконання встановлених обмежувальних вимог, які відповідають «жовтому» рівню епідемічної небезпеки, щодо заборони:

— перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;

— перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні;

— самовільного залишення місця самоізоляції;

— проведення масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних, наукових, освітніх, професійних тематичних та інших) заходів за участю більше однієї особи на 4 кв. метри площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі) або наповненістю залів понад 50 відсотків місць у кожному окремому залі, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, проведення заходів з оцінювання якості освіти (пробного зовнішнього незалежного оцінювання, зовнішнього незалежного оцінювання, вступних випробувань з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання тощо), здійснення яких належить до завдань Українського центру оцінювання якості освіти та його регіональних підрозділів, проведення офіційних спортивних заходів, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, та матчів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів із глядачами з наповненістю споруд, приміщень не більш як 50 відсотків місць та за умови дотримання учасниками таких заходів відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов’язкового щоденного контролю за станом здоров’я учасників. Організатор заходу є відповідальним за нанесення горизонтальної розмітки або інших засобів дистанціонування для дотримання між особами фізичної дистанції не менше ніж 1,5 метра у разі проведення заходу із розміщенням осіб стоячи;

— приймання відвідувачів у кінотеатрах, інших закладах культури та приймання відвідувачів іншими суб’єктами діяльності у сфері культури з наповненістю кінозалів або залів понад 50 відсотків місць (розміщення здійснюється з дотриманням шахового порядку розміщення, зокрема для груп із двох осіб) у кожному окремому кінозалі або залі;

— здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.

Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням пасажирами під час перевезення засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;

— проведення дискотек, роботи розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій тощо;

— роботи після 24-ї та до 7-ї години суб’єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос;

— розміщення відвідувачів у закладах громадського харчування на відстані меншій, ніж 2 метри за сусідніми столиками та більш як чотири особи за одним столом (без урахування дітей віком до 18 років), за умови, що відвідувачі заходять до закладу і пересуваються по ньому з вдягненими засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовленими самостійно (крім часу сидіння за столом для приймання їжі та/або напоїв);

— діяльності суб’єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких:

не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра;

не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, та не здійснюється належний контроль за їх використанням;

обслуговуються покупці без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, за винятком обслуговування за межами будівлі суб’єкта господарювання (через вікна видачі, тераси тощо);

не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни);

— діяльності закладів, що надають послуги з розміщення (крім готелів, санаторно-курортних закладів, установ і закладів, які надають соціальні послуги, реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, а також стаціонарних відділень первинного та складного протезування протезно-ортопедичних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства соціальної політики, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку);

— відвідування закладів освіти здобувачами освіти у разі, коли на самоізоляції через контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19 перебуває більш як 50 відсотків здобувачів освіти та персоналу закладу освіти;

— проведення в закладах освіти масових заходів (вистав, свят, концертів) за участю здобувачів освіти з більше ніж однієї групи (класу) та за присутності глядачів (відвідувачів);

— діяльності спортивних залів, фітнес-центрів, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку одна особа на 10 кв. метрів загальної площі приміщення, басейнів ― більше ніж чотири особи на одній доріжці для індивідуальних занять або шість осіб для спортивно-тренувальних груп;

— відвідування сторонніми особами (крім законних представників, членів сім’ї, родичів за умови дотримання всіх протиепідемічних заходів, не частіше ніж один раз на тиждень) установ і закладів соціального захисту, в яких тимчасово або постійно проживають (перебувають) громадяни похилого віку, ветерани війни і праці, особи з інвалідністю;

 

 

З прийдешнім святом Христового Воскресіння. Бережіть своє здоров’я та оточуючих Вас людей!