Рубрика: Новини

Освітня безбар’єрність – це коли можеш вчитися

Михайло Мержієвський
🔹Освітня безбар’єрність – це створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, включаючи освіту протягом життя.
📚 Освітня безбар’єрність – якісна освіта незалежно від віку, стану здоров’я та місця проживання, це – рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей.
📌 Реалізація освітньої безбар’єрності передбачає такі стратегічні цілі:
можливість дорослих, молоді та дітей використовувати всі види та форми освіти; задоволення особливих освітніх потреб всіх учасників освітнього процесу; створення інклюзивного освітнього середовища.
📌 Освіта має бути якісною та доступною для кожного, тому формується інклюзивне освітнє середовище в закладах освіти, розробляються нові освітні програми, вчителі підвищують рівень педагогічної майстерності тощо.
📌 Публікація здійснюється в підтримку Всеукраїнської кампанії соціальних змін «Безбар’єрність – це коли можеш» та у межах реалізації стратегії.

СПІВПРАЦЯ ВЛАДИ ТА ГРОМАДСЬКОСТІ У СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ НА ПЕРІОД ДО 2030 РОКУ

Михайло Мержієвський

Співпраця органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства є ключовою умовою ефективної реалізації стратегічних документів у сфері аграрної політики. Якщо аналізувати Спільну аграрну політику ЄС (САП ЄС), то неможливо не помітити, що базується на взаємодії влади та суспільства. У листопаді 2024 року Україна отримала стратегічний документ, що визначає вектор аграрної політики до 2030 року — Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій, а також Операційний план заходів на 2025-2027 роки щодо її реалізації (розпорядження Кабінету міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1163-р від ). Чи насправді за сухими формулюваннями урядового рішення приховується значно глибший процес — поступовий перехід від моделі «державного директивного управління» до моделі партнерства влади та громадськості.

ПІДХОДИ, ПРИНЦИПИ

Чому співпраця влади та організацій громадянського суспільства є важливою

Сільське господарство — це не лише експорт і валова продукція. Це люди, громади, фермери, кооперативи, дорадчі служби, громадські об’єднання. Без їх залучення жодна стратегія не працює.

Наближення української аграрної політики до Спільної аграрної політики ЄС передбачає запровадження в українську політику та практику багаторівневого врядування, участь зацікавлених сторін. Саме тому під час розробки Стратегії проводилися публічні консультації, а документ обговорювався із профільними асоціаціями та експертними середовищами.

Стратегія з’явилася в період активної інтеграції України до ЄС — і вона мала б закласти нову культуру аграрного врядування: не «для аграріїв», а разом з аграріями.

Ще більшої актуальності набуває така співпраця, якщо ми говоримо про більш ширший контекст аграрної політики – про сільський розвиток. Тут ще більше розмаїття організацій громадянського суспільства, які могли б стати важливим ресурсом (саме так — ресурсом!) як для формування, так і реалізацію політики сільського розвитку, який поки що використовується не надто ефективно.

Публічність і взаємодія як принцип

У Стратегії окреслено, що основою реалізації є системний підхід до формування та реалізації державної політики, який передбачає участь широкого кола заінтересованих сторін. Зокрема, у переліку умов реалізації прямо згадано «максимальне залучення всіх можливих ресурсів» і «забезпечення функціонування системи публічного моніторингу реалізації цієї Стратегії».

Це важливо, оскільки концептуально визнає участь не лише державних структур, але й суб’єктів громадянського суспільства, наукових інституцій та аграрних громадських спільнот у здійсненні моніторингу, оцінювання та коригування виконання стратегічних завдань.

Принцип інклюзивності як основа співпраці

У Стратегії одним із ключових орієнтирів визначено формування інклюзивної політики розвитку сільського господарства та сільських територій. Йдеться про інституційну спроможність і партнерство між:

  • центральними органами виконавчої влади;
  • органами місцевого самоврядування;
  • професійними асоціаціями;
  • дорадчими службами;
  • організаціями громадянського суспільства (ОГС);
  • представниками агробізнесу та фермерства.

Таким чином, співпраця влади та громадськості закладена не як допоміжний інструмент, а як принцип реалізації політики.

Організації громадянського суспільства як учасники політичного циклу

Роль ОГС у межах Стратегії можна розглядати через весь цикл публічної політики, а саме:

  • Формування політики.  Громадські організації, асоціації фермерів, дорадчі структури брали участь у консультаціях під час підготовки Стратегії. Це відповідає європейському принципу участі стейкхолдерів у виробленні рішень.

 

  • Реалізація заходів. В Операційному плані заходів на 2025–2027 роки передбачено виконання низки завдань із залученням професійних об’єднань, галузевих асоціацій, дорадчих служб та територіальних громад.
     ОГС виступають:
  • партнерами у впровадженні програм підтримки фермерів;
  • провайдерами навчальних і консультаційних послуг;
  • комунікаторами державної політики на місцевому рівні;
  • ініціаторами проєктів розвитку сільських територій.
  • Моніторинг та оцінювання. Стратегія передбачає моніторинг її виконання та оцінювання ефективності заходів. У цьому контексті громадські організації можуть:
  • здійснювати громадський контроль;
  • готувати альтернативні аналітичні звіти;
  • брати участь у дорадчих і консультаційних органах.

 

  • Співпраця з територіальними громадами. Окремий вимір співпраці — це взаємодія з органами місцевого самоврядування. Стратегія наголошує на розвитку сільських територій як комплексному процесі, що включає:
  • розвиток інфраструктури;
  • підтримку малого та середнього фермерства;
  • диверсифікацію економіки села;
  • розвиток людського капіталу.

Усі ці завдання неможливо реалізувати без активної участі громад та їхніх інституцій. Саме громади є основними носіями локального розвитку, а ОГС — каталізаторами ініціатив і партнерських проєктів. Як ілюстрацію цього положення можна згадати підхід/принципи/програму LEADER, що є наскізним інструментом САП ЄС

КОРОТКИЙ АНАЛІЗ ЗМІСТУ СТРАТЕГІЇ

Інституційні засади

Стратегія визначає довгострокове бачення аграрної політики і розвитку сільських територій як комплексного сектору з економічними, соціальними й екологічними цілями. Стратегія була сформована з урахуванням вимог Плану України, затвердженого розпорядженням КМУ № 244 від 18.03.2024 р., та Плану пріоритетних дій Уряду на 2024 рік. 

Центральним положенням документу є теза про те, що реалізація Стратегії здійснюється шляхом «скоординованої взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, професійних та громадських об’єднань та інших заінтересованих сторін». 

Це ключова норма, що формально закріплює модель співпраці між владою та громадськістю.

Роль організацій громадянського суспільства (ОГС)

Стратегічні положення. У частині, що визначає умови реалізації Стратегії, міститься норма:  «Реалізація цієї Стратегії здійснюється шляхом скоординованої взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, професійних та громадських об’єднань та інших заінтересованих сторін». Це формулювання означає, що участь ОГС є не опціональною, а частиною механізму реалізації політики.

Операційний план на 2025–2027 роки. Операційний план (що є частиною того ж розпорядження № 1163-р) містить конкретні заходи, серед яких:

  • створення інструментів моніторингу та оцінювання впливу політики;
  • розбудова системи публічного моніторингу реалізації Стратегії;
  • взаємодія із заінтересованими сторонами для виконання заходів Плану.

Хоча сам текст Плану не виділяє окремий розділ «громадськість», його заходи щодо впровадження моніторингових механізмів та інформаційної взаємодії (через системи даних, звітності тощо) прямо відкривають простір для ролі ОГС як громадських моніторів, консультантів і партнерів публічного діалогу.

Оцінювання ролі ОГС у контексті європейських норм

Стратегія зазначає, що її реалізація має відбуватися з урахуванням підходів Європейського Союзу та нових стандартів спільної аграрної політики ЄС, що традиційно передбачають багаторівневе врядування, де громадські інституції мають право доступу до інформації, участі у консультаціях і формуванні рекомендацій.

Такий підхід узгоджується з пріоритетами ЄС щодо розширеної участі заінтересованих сторін у формуванні та оцінці політик, що також фігурує у публічних презентаціях цього документу.

Функції ОГС у реалізації Стратегії

На основі аналізу тексту Стратегії та Операційного плану можна виділити такі функції ОГС:

Моніторинг і оцінювання. Забезпечення громадського моніторингу реалізації Стратегії через власні звіти, аналітичні дослідження, участь у консультаційних групах.

Експертна підтримка. Залучення ОГС до розроблення окремих механізмів реалізації заходів (наприклад, у сфері підтримки фермерів, екологічних практик, інноваційних рішень тощо).

Інформаційна взаємодія. ОГС можуть виступати активними учасниками публічного дискурсу, поширювати результати моніторингу, співпрацювати з владою у сфері комунікації результатів реалізації політики.

Деякі положення Операційного плану щодо участі громадськості

Операційний план, як невід’ємна частина розпорядження № 1163-р, містить заходи, що відкривають можливості для участі громадськості у реалізації Стратегії. Хоча документ не має окремого розділу «Громадськість», текст Плану включений у розпорядження і має обов’язкову силу.

Приклади конкретних норм, які прямо чи опосередковано створюють підґрунтя для участі:

  • Публічний моніторинг реалізації: «Забезпечення функціонування системи публічного моніторингу реалізації цієї Стратегії». Це формулювання створює підстави для участі ОГС у:
  • зборі та узагальненні даних про хід реалізації;
  • підготовці зовнішніх аналітичних звітів;
  • участі у відкритих консультаціях про стан виконання заходів.
  • Взаємодія з іншими заінтересованими сторонами. Текст Стратегії і Плану підкреслює взаємодію не лише із владою, але й іншими зацікавленими групами: «…координована взаємодія органів державної влади, органів місцевого самоврядування, професійних та громадських об’єднань…».  Це положення прямо відкриває простір для ОГС як суб’єктів системної політики.

Як ці норми можуть працювати на практиці

Громадський моніторинг. Норма про публічний моніторинг може реалізовуватись через:

  • громадські електронні платформи моніторингу, де дані про виконання заходів Плану доступні публічно;
  • відкриті звіти ОГС з аналізом досягнення цілей Стратегії (наприклад, щодо продовольчої безпеки чи розвитку інфраструктури);
  • спільні аудити реалізації заходів, за участю громадських експертів, локальних громад та представників міністерств.

Це відповідає нормам прозорого врядування та підзвітності.

Форумні та консультаційні майданчики, платформи. На основі приписів про взаємодію можуть створюватися:

  • міжсекторальні консультаційні ради, куди включають представників ОГС;
  • публічні круглi столи, форуми, робочі групи для обговорення впровадження стратегічних заходів;
  • оприлюднені результати зворотного зв’язку, що впливають на коригування Плану.

Це практичний механізм залучення громадськості на рівні стратегічного планування.

Можливі проблеми та шляхи їх вирішення

Відсутність процедур або недеталізовані процедури. Операційний план 2025–2027 років формально створює правову рамку для залучення громадськості, однак не деталізує процедур.

Найсильнішими точками входу для ОГС є:

  • публічний моніторинг;
  • консультації;
  • формування індикаторів;
  • аналіз відкритих даних.

Ефективність участі залежить від:

  • прозорості даних;
  • регулярності звітності;
  • процедур фіксації та врахування пропозицій.

Рішення: створення правових процедурних правил.

Формальність залучення ОГС. Часто участь може бути номінальною (наприклад, лише підписання протоколів консультацій), без впливу на рішення.

Рішення:

  • Законодавче унормування процедур консультацій (терміни, методи, вимоги до врахування зауважень ОГС).
  • Створення стандартних процедур фіксації та звітності щодо врахування громадських пропозицій.

Недостатній рівень компетенцій ОГС. ОГС не завжди знають, як працюють органи влади.

Рішення: Проведення навчальних програм, семінарів та обміну досвідом

Нерівна спроможність ОГС у регіонах. Малі громади або локальні організації можуть не мати ресурсів для участі у моніторингу та консультаціях.

Рішення:

  • Фінансова підтримка підзвітних і незалежних аналітичних центрів;
  • Побудова партнерських мереж між місцевими ОГС та національними платформами;
  • Освітні програми щодо моніторингу політик.

Недостатня мотивація ОГС брати участь у плануванні та реалізації Стратегії.

Рішення:

  • Фінансова та експертна підтримка участі;
  • Включення результатів у рейтинги прозорості та ефективності.

Відсутність ефективного зворотного зв’язку. Громадські пропозиції можуть не впливати на рішення без механізмів зворотного зв’язку.

Рішення:

  • Впровадження відкритих звітів з впливом участі ОГС;
  • Публічний доступ до відповіді влади щодо внесених зауважень;
  • Інтеграція коментарів ОГС у щорічні державні звіти.

Інформаційна асиметрія. Недостатній доступ до даних про реалізацію Плану обмежує участь громадськості.

Рішення:

  • Обов’язкове оприлюднення всіх звітів про хід реалізації Стратегії на державних порталах;
  • Використання відкритих даних та візуалізацій для громадського моніторингу.

Конфлікт інтересів між державою та ООГС, державою та громадами.

Рішення: Впровадження процедур громадських консультацій та письмових відгуків на пропозиції.

КРОКИ ДО ЕФЕКТИВНОСТІ

Щоб Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій на період до 2030 року стала дієвим інструментом співпраці влади та організацій громадянського суспільства (ОГС) у сфері аграрного та сільського розвитку, потрібен комплекс практичних кроків, які забезпечать інституційність, прозорість і результативність цього процесу.

Інституційне закріплення співпраці

Ціль: створити офіційну рамку для участі ОГС у реалізації Стратегії.

Практичні кроки:

  • Створення дорадчих рад та робочих груп при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України для координації реалізації Стратегії.
  • Закріплення ролі ОГС у моніторингу та оцінці заходів Стратегії через постанову уряду або наказ Мінекономіки.
  • Регламентування процедур залучення ОГС: терміни подання пропозицій, формат консультацій, механізм врахування зауважень.

Забезпечення публічного моніторингу та прозорості

Ціль: підвищити прозорість процесу реалізації Стратегії та контроль з боку громадськості.

Практичні кроки:

  • Розробка та впровадження онлайн-платформи публічного моніторингу реалізації Стратегії з відкритими даними про фінансування та проекти.
  • Регулярне оприлюднення звітів (щорічно або щопівроку) з індикаторами досягнення цілей.
  • Проведення громадських слухань і публічних консультацій перед затвердженням річних планів реалізації Стратегії.

Створення механізму індикаторів та KPI

Ціль: дати ОГС інструмент для оцінки ефективності заходів Стратегії.

Практичні кроки:

  • Розробка системи ключових показників ефективності (KPI) для кожного напряму Стратегії із залученням ОГС.
  • Встановлення порогових значень та методів оцінки результатів, щоб громадські організації могли робити незалежні аналітичні висновки.
  • Інтеграція цих KPI у річні звіти та комунікацію з громадами.

Активізація консультацій та діалогу з ОГС

Ціль: забезпечити реальний вплив громадськості на прийняття рішень.

Практичні кроки:

  • Регулярні круглі столи та форуми за участю представників ОГС, фермерських асоціацій та місцевих рад.
  • Включення ОГС у процес розробки регіональних планів розвитку сільських територій.
  • Впровадження механізму письмового реагування на пропозиції ОГС у державних документах (як це передбачено у Платформі громадянського суспільства в Угоді про асоціацію).

Комунікаційна стратегія

Ціль: підвищити обізнаність громадськості і залучити їх до процесу.

Практичні кроки:

  • Публічні кампанії та інформаційні матеріали про цілі, заходи та досягнення Стратегії.
  • Регулярне висвітлення успішних практик за участю громадських організацій.
  • Створення локальних платформ обміну досвідом між громадами, фермерами та державними структурами.

Пілотні проєкти та локальні ініціативи

Ціль: перевірити механізми співпраці на практиці.

Практичні кроки:

Реалізація пілотних проєктів спільно з ОГС у різних регіонах (наприклад, проєкти LEADER або дорадництво для фермерів).

Моніторинг і оцінка ефективності пілотів з участю незалежних експертів та громадських організацій.

Масштабування успішних практик на рівні національної Стратегії.

Ці кроки дозволяють перетворити Стратегію на інструмент активної співпраці влади та громадськості, що сприятиме:

  • підвищенню ефективності державної політики у сфері аграрного розвитку;
  • розвитку сільських територій із урахуванням потреб місцевих громад;
  • побудові прозорого, інклюзивного та демократичного процесу планування і реалізації програм.

КЛЮЧОВИЙ ВИСНОВОК

Попри те, що Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій, а також Операційний план заходів на 2025-2027 роки закріплюють роль громадськості, окремі проблеми залишаються.

Водночас Стратегія створює можливість переходу від епізодичних консультацій до системного партнерства, якщо:

  • при міністерстві діятимуть ефективні дорадчі механізми;
  • моніторинг буде публічним;
  • результати обговорень реально впливатимуть на управлінські рішення.

Реалізація Стратегії може стати прикладом нової моделі аграрного врядування — коли:

  • влада визначає рамку політики;
  • громади формують локальні пріоритети;
  • громадські організації забезпечують експертизу й контроль;
  • бізнес і фермери стають активними партнерами розвитку.

Співпраця влади та громадськості у цьому контексті — не додаткова опція, а фундаментальна умова сталого розвитку сільських територій.

Роман Корінець,

директор Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України,

кандидат економічних наук, магістр державного управління

Цю публікацію створено ВГО «Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ВГО «Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

Цикл проведення інформаціцно-просвітницьких лекцій серед учнівської молоді

Михайло Мержієвський

На виконання доручення селищного голови Павла Бузінського, продовжується цикл проведення інформаціцно-просвітницьких лекцій серед учнівської молоді щодо кібербезпеки, булінгу, вербування дітей. Так, сьогодні, 23 лютого, для учнів 7-9 класів Очеретнянської та Красненьківської гімназій головним спеціалістом служби у справах дітей Кривоозерської селищної ради Світланою Мержієвською, поліцейським офіцером громади ВП № 3 Первомайського РВП Сергієм Любецьким спільно із завідувачем соціальної роботи ЦНСП Кривоозерської селищної ради Оленою Раєвою, психологом Центру життєстійкості Тетяною Кибик проведена лекція на такі важливі теми, як: «Протидія булінгу», «Вербування», «Види відповідальності».

Гострі кишкові інфекції в дошкільнят. Як запобігти?

Михайло Мержієвський

Гострі кишкові інфекції — одні з найпоширеніших інфекційних захворювань, які  можуть призвести до серйозних ускладнень, особливо у дітей. Зазвичай такі хвороби спричиняють бактерії або віруси, що потрапляють в організм людини із зараженою їжею чи забрудненою водою, а також у разі недотримання гігієни рук.

Протягом 2025 року було зареєстровано 11 групових захворювань в закладах освіти Миколаївської області, 5 з яких ідентифіковано як спалахи (в т.ч. 2 на території Первомайського району). Фахівцями Головного управління було проведено перевірки закладів освіти, під час яких виявлено порушення санітарного законодавства та законодавства про харчові продукти в 100% перевірених закладах освіти.

Звісно, коли дитина перебуває у дошкільному навчальному закладі, за захист її здоров’я відповідає заклад: закуповувати якісні продукти, забезпечувати їхнє належне зберігання, приготування та дотримання персоналом харчоблоку санітарно-гігієнічних вимог та норм. Якщо ж малюк не відвідує садок, дбати про профілактику гострих кишкових інфекцій батьки мають самостійно. Це просто, головне ‒ дотримуватися простих правил:

  1. Дотримуйтеся чистоти. Перед приготуванням їжі необхідно мити руки з милом. Чистим має бути посуд та інше кухонне приладдя.
  2. Розділяйте у приготуванні та зберіганні сирі та готові продукти — зберігайте їх у закритому посуді чи контейнерах. Бактерії, які спричиняють гострі кишкові інфекції, часто розмножуються в сирому м’ясі та морепродуктах. Пам’ятайте про це! Користуйтеся окремими ножами та кухонними дошками для обробки сирих продуктів.
  3. Дотримуйтеся технології приготування. Незбиране молоко необхідно кип’ятити. Яйця треба мити перед приготуванням, м’ясо та морепродукти — ретельно варити чи тушкувати. Доводьте страви до кипіння, щоби вони готувалися щонайменше за 70 °С.
  4. Зберігайте їжу за безпечної температури. Коли йдеться про харчування маленької дитини, страви, приготовлені для неї, бажано вживати відразу або протягом години після приготування, а якщо і зберігати при кімнатній температурі, то не більше двох годин. Не зберігайте їжу надто довго, навіть у холодильнику. Не розморожуйте продукти за кімнатної температури.
  5. Використовуйте безпечну та чисту воду й свіжі продукти. Для приготування страв використовуйте чисту або очищену воду. Не забувайте пояснювати дитині, що не можна вживати воду з відкритих джерел! Обирайте свіжі якісні продукти. Ретельно мийте овочі та фрукти, особливо, якщо подаватимете їх до столу сирими. Не використовуйте продукти, у яких закінчився термін придатності.

Також для профілактики гострих кишкових інфекцій важливо змалку привчати дитину дотримуватися правил особистої гігієни, адже без цього самих лише старань батьків буде замало.

Ознаки кишкової інфекції:

  • Підвищення температури тіла
  • Загальна слабкість
  • Головний біль
  • Блювота
  • Біль у животі
  • Пронос

За появи перших симптомів негайно зверніться до лікаря!

Пам’ятайте, хворобі легше запобігти, ніж потім її лікувати !

Державна соціальна допомога на дітей, які виховуються в багатодітних сім’ях

Михайло Мержієвський

Соціальна допомога є ключовим інструментом державної політики, спрямованим на забезпечення мінімального рівня життєвого стандарту для найбільш вразливих верств населення. У контексті економічних та демографічних викликів сучасної України важливим елементом соціальної політики є державна підтримка багатодітних сімей.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства», багатодітною є сім’я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей. До складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, – до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років. Документом, що підтверджує статус багатодітної сім’ї і дітей з такої сім’ї, а також їх право на отримання пільг та допомог є відповідне посвідчення або довідка встановленої форми.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2019 № 250 затверджено Порядок виплати допомоги для дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях, згідно з яким допомога призначається і виплачується громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України, а також особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту.

З 01 березня 2022 року розмір допомоги складає 2100 грн. Допомога призначається на третю і кожну наступну дитину з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами та / або відомостями, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 6-річного віку включно. У разі коли в сім’ї одночасно народилося двоє і більше дітей, внаслідок чого сім’я набула статусу багатодітної, виплата допомоги здійснюється на кожну таку дитину.

При призначенні допомоги не враховується середньомісячний сукупний дохід сім’ї. Допомога не призначається, якщо сім’я отримує базову соціальну допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2025 № 371.

Фізична безбар’єрність: чому це стосується кожного

Михайло Мержієвський
Фізична безбар’єрність: чому це стосується кожного
📍 Фізична безбар’єрність — це про простір, у якому враховані потреби всіх людей. Йдеться про вулиці, будівлі, зупинки, заклади освіти, медицини та адмінпослуг, якими зручно користуватися незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин. Це важливо для людей у кріслах колісних, батьків із дитячими візками, людей старшого віку, вагітних, ветеранів, тих, хто пересувається з милицями або тимчасово має обмеження руху.
📍 Важливо розуміти, що фізична безбар’єрність — це не «особливі умови» й не винятки з правил. Це базова норма сучасного середовища, така сама, як освітлення вулиць, безпечні сходи чи зручні тротуари. Саме тому цей напрям визначений одним із шести ключових у Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року.
📍 Доступний простір починається з простих, але принципових речей — можливості потрапити всередину без перешкод і користуватися локацією самостійно, без сторонньої допомоги. Йдеться про входи без сходів або з правильно облаштованими пандусами, двері достатньої ширини, зручні проходи та коридори. У багатоповерхових будівлях це також ліфти, а в громадських місцях — зрозуміла навігація, достатнє освітлення, тактильні елементи, контрастні позначки та доступні формати інформації для людей із порушеннями зору або слуху. Важливою складовою є й паркувальні місця для людей з інвалідністю, розташовані поруч із входами.
📍 Фізична безбар’єрність потрібна не лише людям з інвалідністю. За різними оцінками, майже половина суспільства стикається з потребою у доступному просторі постійно або в певні періоди життя. Це може бути пов’язано з доглядом за маленькою дитиною, відновленням після травми, віком або навіть звичайними щоденними ситуаціями — коли людина пересувається з валізою на колесах, велосипедом чи тростиною. Зручний і безпечний простір робить повсякденне життя простішим для кожного.

Нові правила фінансування страхових виплат

Михайло Мержієвський

Нові правила фінансування страхових виплат:

що потрібно знати страхувальникам

Пенсійним фондом України доопрацьовано програмне забезпечення в частині реалізації норм Порядку фінансування страхувальників для надання страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.08.2025 № 28-1.

Що змінюється?

Заяви-розрахунки формуються за новими формами.

Встановлено нові правила прийняття, опрацювання та фінансування заяв-розрахунків.

Основні положення.

Подання заяви-розрахунку.

Заява-розрахунок подається страхувальником до територіального органу Пенсійного фонду України не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття рішення страхувальником про призначення страхової виплати одним із таких способів: в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Порталу Дія; у паперовій формі шляхом особистого звернення до територіального органу Пенсійного фонду України або надсилання поштовим відправленням.

Залишення заяви-розрахунку без руху.

У разі виявлення помилок або недостовірних відомостей, або у разі відсутності необхідних документів територіальний орган Пенсійного фонду України приймає рішення про залишення заяви-розрахунку без руху та інформує про це страхувальника протягом 3 робочих днів з дати отримання заяви-розрахунку в особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду у квитанції контролю заяви-розрахунку.

У повідомленні про залишення заяви-розрахунку без руху зазначаються виявлені недоліки, спосіб та строк їх усунення, який не може бути меншим ніж 3 робочі дні від дня отримання повідомлення, а також порядок та строк оскарження рішення про залишення заяви-розрахунку без руху.

Виправлену заяву-розрахунок страхувальник створює за даними заяви-розрахунку, залишеної без руху. Актуальною вважається заява-розрахунок, яка прийнята в Пенсійному фонді України та має статус «Прийнято».

Повторне залишення без руху заяви-розрахунку, в якій усунуто виявлені недоліки, зазначені в повідомленні про залишення заяви-розрахунку без руху, не допускається.

Фінансування страхових виплат.

Фінансування страхувальників для надання страхових виплат здійснюється Пенсійним фондом України протягом 3 робочих днів після надходження заяви-розрахунку, яка має статус «Прийнято».

У разі якщо сума отриманих страхувальником від Пенсійного фонду України страхових коштів перевищує фактичні витрати для надання страхових виплат, невикористані кошти повертаються на рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в уповноваженому банку, протягом 3 робочих днів.

Відмова у фінансуванні.

Територіальний орган Пенсійного фонду України має право відмовити у фінансуванні страхувальника в разі відмови або перешкоджання страхувальником проведенню перевірки, виявлення фактів подання страхувальником недостовірних відомостей, порушення порядку використання страхових коштів.

У разі відмови всі заяви-розрахунки в особистому кабінеті страхувальника набувають статусу «Відмовлено», а підстави відмови зазначаються у квитанції контролю заяви-розрахунку.

Рішення про відмову у фінансуванні страхувальника приймається керівником територіального органу Пенсійного фонду України за місцем обліку страхувальника, оформлюється наказом та може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та / або до суду.

Поновлення фінансування страхувальника для надання страхових виплат здійснюється на підставі наказу керівника територіального органу Пенсійного фонду України за умови усунення обставин, що стали підставою для відмови.

Звітність після здійснення виплат.

Після проведення виплат страхувальник не пізніше 30 календарних днів з дати зарахування страхових коштів на окремий рахунок та набуття заявою-розрахунком статусу «Оплачено» в особистому кабінеті страхувальника на вебпорталі Пенсійного фонду подає повідомлення про виплату страхових коштів застрахованим особам за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Неподання страхувальником повідомлення про виплату страхових коштів застрахованим особам протягом 3 місяців з дати зарахування страхових коштів на окремий рахунок та набуття заявою-розрахунком статусу «Оплачено» є підставою для проведення територіальним органом Пенсійного фонду України позапланової перевірки використання страхувальником страхових коштів.

Врадіївське бюро правничої допомоги — найближчий центр підтримки для мешканців Кривоозерської громади

Михайло Мержієвський

Мешканці Кривоозерської громади мають можливість отримати кваліфіковану безоплатну правничу допомогу у Врадіївському бюро правничої допомоги, яке є найближчим бюро системи БПД та обслуговує жителів нашої громади.

Якщо виникають питання щодо оформлення документів, соціальних виплат, спадщини, земельних відносин, сімейних спорів чи інших правових ситуацій — варто звернутися до фахівців. Юристи бюро надають консультації, допомагають розібратися в законодавстві та підказують алгоритм дій.

Які послуги можна отримати?

Кожен має право на безоплатну первинну правничу допомогу.

Це:

  • юридичні консультації та роз’яснення;
  • інформування про права та способи їх захисту;
  • допомога у складанні заяв, звернень, скарг та інших документів правового характеру (крім процесуальних);
  • роз’яснення порядку звернення до суду чи інших органів.

Окрім цього, окремі категорії громадян мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, яка включає:

  • складання процесуальних документів;
  • представництво інтересів у суді та інших органах.

Хто має право на вторинну допомогу?

З усіх питань:

  • внутрішньо переміщені особи;
  • люди з низьким доходом;
  • люди з інвалідністю з низькою пенсією;
  • діти;
  • ветерани війни;
  • члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України.

З окремих питань:

  • родичі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
  • постраждалі від домашнього насильства;
  • люди, які пережили катування, жорстоке поводження чи сексуальне насильство під час війни та інші категорії, визначені законодавством.

Як звернутися?

Мешканці Кривоозерської громади можуть:

  • звернутися особисто до «Врадіївського бюро правничої допомоги» , яке знаходиться за адресою: селище Врадіївка, вул. Героїв Врадіївщини, буд.126, телефон: 0681871387;
  • зателефонувати за номером 0 800 213 103 (дзвінки безкоштовні по Україні);
  • отримати консультацію онлайн через офіційні ресурси системи БПД.

Безоплатна правнича допомога — це державна гарантія захисту прав людини. Якщо у вас виникла правова проблема — не відкладайте її вирішення. Звернення до «Врадіївського бюро правничої допомоги» може стати першим кроком до справедливого та законного вирішення вашого питання.

Звіт депутата Кривоозерської селищної ради восьмого скликання Вуйка Ігоря Володимировича Голови Фракції Політичної Партії «Європейська Солідарність» за 2025 року

Михайло Мержієвський

У своїй діяльності протягом звітного 2025-го року керуючись Конституцією України,  Законом України  «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про запобігання корупції», Регламентом Кривоозерської селищної ради надаю звіт як депутат ради.

Під час здійснення своїх депутатських повноважень постійно відвідував сесії ради, комісії ради, зустрічі з мешканцями та інші збори.

Є  членом постійної комісії з питань охорони здоров’я, соціальної політики, освіти, культури, молоді та спорту.

Як заступник голови постійної комісії, безпосередньо ретельно вивчав усі питання та приймав активну участь в обговоренні питань, які виносились на розгляд сесій.

Моя діяльність, як депутата Кривоозерської  селищної ради, спрямована на захист інтересів громади, виконання доручень виборців у межах моїх депутатських повноважень.

 

Робота в окрузі.

Індивідуальні звернення виборців мого округу були усні,  стосувалися:  питань благоустрою вулиць, неякісного надання електричної енергії,  ремонту вулиць обласного значення, підтримки мешканців, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Усі усні заяви мною були розглянуті і по можливості вирішувала проблему.

Також на засіданнях ради підтримував усі соціальні програми та програми розвитку Кривоозерської громади, а саме:

  Про виконання програми розвитку освіти Кривоозерської   селищної ради на 2022 — 2025 роки.

Про виконання Програми «Молодь та спорт Кривоозерщини» на 2023 — 2025 роки .

Про виконання Програми підготовки молоді до військової служби в Збройних Силах України та інших військових формувань України на 2021 — 2025 роки.

Про виконання Програми зайнятості  населення  Кривоозерської селищної  ради на 2021 — 2025 роки.

Про виконання Комплексної програми соціального захисту населення «Турбота» на 2024 — 2025 роки.

Про виконання Комплексної Програми з інфекційного контролю та дотримання заходів із запобігання інфекції, пов’язаних з наданням медичної допомоги в КНП «ЦПМСД Кривоозерської селищної ради» на 2021 -2025 роки

Про виконання Програми  соціального захисту та підтримки внутрішньо переміщених осіб Кривоозерської селищної ради на період  2022   —   2025  року

Про виконання Програми «Здоров’я Кривоозерщини на 2023 — 2025 роки».

Про виконання Програми протидії захворювання на туберкульоз  на 2025 рік.

Про виконання Комплексної Програми захисту прав дітей «Дитинство» на 2024 — 2025 роки.

Про виконання Програми розвитку культури і туризму Кривоозерської селищної ради на 2023 — 2025 роки.

Про виконання Програми розвитку культури і туризму Кривоозерської селищної ради на 2023- 2025   роки.

Про виконання Програми реформування та організації харчування дітей у закладах загальної середньої освіти Кривоозерської селищної ради  на 2024 —  2027 роки.

Про виконання Соціальної комплексної програми підтримки сім`ї, запобігання домашньому насильству, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків Кривоозерської селищної ради  на період  до  2026  року.

Про виконання Програми    протидії    торгівлі   людьми на період до 2025 року   Кривоозерської    селищної  ради та інші програми.

Також не зважаючи на важкі часи для нашої Держави, робота в громаді продовжується, а саме:

Одним із найголовніших напрямків у громаді є постійна підтримка Збройних Сил України.

Субвенція військовим частинам Збройних сил України на виконання заходів з оборони України.

Благоустрій населених пунктів громади.

            Як депутат територіально закріплений за с. Криве Озеро Друге, с. Семенівка, с. Луканівка, с. Берізки, с. Багачівка, с. Секретарка,  с. Велика Мечетня,с. Ониськове, с. Голоскове, с. Мала Мечетня, с. Гойдаї, с. Бурилове, смт Криве Озеро, с. Мазурове, с. Михалкове, с. Очеретня, с. Курячі Лози, с. Красненьке.

Упродовж своєї депутатської діяльності здійснював системну та послідовну роботу, спрямовану на підтримку жителів Кривоозерської громади, військовослужбовців та розвиток культурного життя селища.

Одним із пріоритетним напрямком моєї діяльності є допомога нашим захисникам — синам Кривоозерщини. На постійній основі надається підтримка у закупівлі необхідної побутової техніки, зокрема мультиварок для поранених військовослужбовців, які проходять лікування та реабілітацію.

Ця допомога має практичне значення для покращення умов перебування захисників та сприяє їх швидшому відновленню. Робота у цьому напрямку продовжується й надалі з урахуванням актуальних потреб військових.

Участь у культурно-масовому житті громади

Неодноразова надавався власний транспорт, для доставки гуманітарної допомоги, для потреб громади.

Переконаний, що спільними зусиллями ми здолаємо негаразди та труднощі.

 

Всю актуальну інформацію щодо  діяльності депутата Кривоозерської селищної ради, голови фракції Політичної Партії «Європейська Солідарність» — Вуйка Ігоря Володимировича ви можете отримувати безпосередньо в соціальній мережі Facebook на сторінці Кривоозерської селищної ради.

 

            З щирою повагою Ваш Ігор ВУЙКО

 

beeprotect

Михайло Мержієвський

З метою недопущення випадків отруєння бджіл на території Первомайського району внаслідок застосування пестицидів Первомайським районним управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області та працівників Кривоозерського відділу  Первомайської районної лікарні ветеринарної медицини 12.02.2026 була проведена спільна нарада з метою налагодження результативної співпраці Держпродспоживслужби, органів місцевого самоврядування, власників пасік та агроформувань, що дозволить запобігти випадкам отруєння та загибелі бджіл при застосуванні пестицидів.

Під час наради розглянули слідуючі питання:

— комунікація та взаємодія всіх суб’єктів у сфері бджільництва з метою недопущення отруєння бджіл засобами захисту рослин;

— порядок видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки;

— порядок реєстрації пасіки;

— дотримання вимог безпечного застосування засобів захисту рослин;

— алгоритм дій пасічників і аграріїв у період обробітку угідь пестицидами та інші.

На зустрічі було наголошено, що аграрії повинні завчасно повідомляти органи місцевого самоврядування та пасічників про проведення хімічних обробок посівів: зазначати конкретну дату проведення, час та ступінь шкідливості речовин, якими будуть оброблятись посіви, обов’язково вказувати, яка культура посіяна та підлягає обробітку та інше.