АБМ — типовий поліфаг, пошкоджує близько 300 видів плодово-ягідних, дерево-чагарникових порід, а також трав’янисті рослини.
В тому числі: яблуню, грушу, сливу, вишню, черешню, айву, рябину, шовковицю, грецький горіх, бузину, клен, липу, вербу та інші листвяні породи. Але найбільшої шкоди завдає клену і шовковиці.
Розповсюдження виду відбувається за допомогою вітру (причому слід зазначити, що повітряними масами переносяться не тільки метелики, але і гусінь, яка має густий волосяний покрив та велику парусність).
Розселення шкідника відбувається і транспортними засобами, різними видами вантажу, що призводить до утворення нових вогнищ, досить віддалених від основної зони заселення. Ізольовані осередки тривалий час залишаються непоміченими, в яких шкідник розмножується, охоплюючи все більшу територію. Дрібні вогнища зливаються у крупніші, а ті, в свою чергу, утворюють зони широкого розповсюдження.
Метелики частіше всього білосніжні з шовковистим відливом, рідше з чорними або темно-коричневими крапками на крилах, розмах крил — 25–35 мм.
Тіло метелика вкрите густими білими волосками. Оскільки імаго не потребує додаткового живлення, то відразу після вильоту і парування самиці розпочинають відкладати яйця. Одна самиця може відкласти до 1000 яєць, головним чином, на нижню поверхню листків, частіше по периферії крони дерева.
Американський білий метелик – «універсальний» карантинний шкідник плодових, декоративних і лісових культур
Яйцекладка покрита рідким шаром світлих волосків. Тривалість ембріонального розвитку залежить від кліматичних умов і може бути не однаковою навіть в межах одного району чи області. Відродження гусені відбувається в ранкові години або вночі. Через декілька годин вони розпочинають живлення, яке супроводжується виділенням павутини. Живляться гусениці молодших віків найбільш інтенсивно вночі, у хмарну погоду — і в день. Характер пошкодження змінюється, залежно від віку гусені. Гусениці 1–2 віку обплітають гілки павутиною і живляться колонією у середині такого гнізда, зішкрябуючи епідерміс з нижнього боку листка; 3-го віку — продірявлюють листок наскрізь, а 4-го — фігурно обгризають з країв.
Формування павутинних гнізд та життя гусениць перших чотирьох віків у середині гнізд є характерною особливістю біології виду. Починаючи з 5-го віку, гусениці залишають павутинні гнізда, розповзаються по дереву і живляться поодиноко, поїдаючи повністю листя.
В липні-серпні з’являються метелики другого покоління, самиці якого більш плодовиті. Гусінь другого покоління закінчує живлення до осені, і в вересні-жовтні йде на заляльковування.
В боротьбі з американським білим метеликом всі заходи із локалізації і ліквідації його вогнищ, зниження чисельності фітофага можна поділити на попереджувальні ти винищувальні.
Попереджувальні включають у себе комплекс карантинних та агротехнічних заходів. Карантинні заходи спрямовані на ретельний огляд вантажів і транспортних засобів, що надходять із зон поширення виду. Агротехнічні заходи включають механічне зрізання гнізд шкідника, збір гусені в ловильні пояси, прибирання території від рослинних решток із наступним їх спалюванням, очищення стовбурів дерев від відмерлої кори тощо. Ефективним заходом вважається перекопування ґрунту в проекції крони харчових рослин.
Серед винищувальних заходів у вогнищах проводять обприскування насаджень препаратами згідно зі «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для застосування в Україні».
У населених пунктах для знищення гусені обприскувати багаторічні насадження проти кожного покоління біологічними препаратами, які доцільно застосовувати проти гусениць молодших віків (першого-третього), за відсутності опадів протягом 3–5 діб.
Застосування біологічних препаратів проти молодших віків гусені американського білого метелика у різних препаративних формах забезпечують високу ефективність (85–100 %).
Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
Державний фітосанітарний інспектор, головний спеціаліст відділу з карантину рослин Хаба О.М..
