У Всесвітній день охорони праці, 28 квітня, в Україні відзначають День охорони праці. Цього року Україна долучилася до ініціативи Міжнародної організації праці провести заходи до Всесвітнього дня охорони праці під гаслом «ІНВЕСТУЙМО ЗАРАЗ У СТІЙКІ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ТА ЗДОРОВ’Я НА РОБОТІ».

Трудові відносини організації поєднують у собі всю діяльність, що відноситься до роботи, яка виконується самою організацією або від її імені. Власне кажучи, трудові відносини містять у собі не тільки взаємини організації зі своїми працівниками або відповідальність організації на робочих місцях, які належать їй; вони містять у собі відповідальність організації за роботу, яка виконується від її імені іншими, включаючи субпідрядників.

Трудові відносини, зокрема, містять у собі питання найму, умов праці, навчання і підвищення кваліфікації працівників, охорони праці; а також представництва працівників та їхньої участі у колективних договорах, соціальному діалозі і тристоронніх взаєминах.

У сфері трудових відносин, зокрема в питаннях використання найманої праці, стандарт встановлює правила поведінки.

Зобов’язання організації (підприємства, установи) у сфері охорони праці

Охорона праці стосується досягнення і підтримки самого високо рівня фізичного, інтелектуального і соціального процвітання працівників, запобігання звільнень у зв’язку зі станом здоров’я, викликаного умовами праці, захисту працівників від ризиків, пов’язаних з нанесенням шкоди здоров’ю, і адаптації виробничого середовища до фізичних і психологічних можливостей працівників.

Організація повинна:

— прагнути до розуміння та контролю ризиків, пов’язаних з охороною праці. Також організація повинна вводити відповідні процедури і надавати безпечне устаткування, необхідне для запобігання професійних захворювань та нещасних випадків, а також для дій у аварійних ситуаціях;

  • аналізувати причини нещасних випадків і професійних захворювань, а також проблеми, підняті працівниками, для того, щоб розуміти їх і інформувати працівників про те, яким може бути вплив на людей;
  • розуміти і застосовувати засоби виробничої гігієни,
  • визнавати, що психологічні ризики на робочих місцях є причинами стресів і погіршення стану здоров’я;
  • розробити політику охорони праці, у якій буде чітко прописано, що жоден з елементів діяльності організації не є важливішим за охорону праці, і що охорона праці є невід’ємною частиною діяльності організації;
  • надавати необхідне навчання і зміцнення потенціалу всього персоналу по необхідних напрямках;
  • дотримуватися норми, відповідно до якої заходи охорони праці не пов’язуються з витратами, покладеними на працівників;
  • застосовувати системи управління охороною праці, які засновані на залученні зацікавлених працівників і які визнають і поважають права працівників на:
  • повну і достовірну інформацію щодо ризиків, зв’язаних зі здоров’ям і безпекою, а також щодо контролю та попередження цих ризиків;
  • вільно з’ясовувати й одержувати роз’яснення по всіх аспектах охорони праці;
  • відмову від роботи, що явно може викликати серйозну і неминучу загрозу їхньому життю і здоров’ю або життю і здоров’ю інших;
  • звернення за консультацією з питань охорони праці, за межі організації (до сторонніх фахівців);
  • повідомлення керівникам про випадки, що стосуються охорони праці;
  • участь у прийнятті рішень з охорони праці;
  • відсутність репресій за те, що вони зробили щось із перерахованого вище.

1) Охорона праці

Безпека працівників, професійна діяльність яких пов’язана з потенційними ризиками, обумовленими використанням електрики й інших енергоносіїв, джерел відкритого полум’я, транспортних засобів, виконанням робіт на висоті та ін., повинна забезпечуватися за рахунок використання адекватних проектних і технічних рішень, вживання організаційних заходів, виконання профілактичного технічного обслуговування, дотримання процедур техніки безпеки та організації безперервного навчання працівників з питань безпеки праці.

У ситуації, коли вищезгадані заходи не дозволяють задовільно контролювати чинники ризику, персонал необхідно забезпечити відповідними засобами індивідуального захисту. Звернення працівниками уваги керівництва до питань безпеки в жодному разі не спричиняє застосування до них заходів дисциплінарного стягнення.

2) Підготовленість до надзвичайних ситуацій

Завдання діагностики й оцінки надзвичайних ситуацій і обставин, а також мінімізації їхніх негативних наслідків, вирішуються через реалізацію планів дії в надзвичайних ситуаціях і вживання відповідних заходів реагування, включаючи аварійну звітність, оповіщення та евакуацію персоналу, навчання та тренування працівників, встановлення адекватного устаткування для виявлення та усунення загорянь, устрій необхідних аварійних виходів і складання планів дій по ліквідації наслідків.

3) Виробничі травми та професійні захворювання

Повинні передбачатися процедури і системи для запобігання, керування, відстеження та формальної реєстрації у звітах випадків виробничих травм і професійних захворювань, включаючи заходи, покликані вирішити завдання:

  • стимулювання відповідної звітності з боку працівників;
  • класифікації та документування всіх випадків виробничих травм і професійних захворювань;
  • надання необхідної медичної допомоги;
  • дослідження причин цих випадків та прийняття заходів для їх усунення;
  • реабілітації постраждалих працівників для якнайшвидшого повернення до виконання службових обов’язків.

4) Виробнича гігієна

Ситуації прямого контакту працівників з потенційно небезпечними хімічними, біологічними й фізичними чинниками повинні ідентифікуватися, оцінюватися та контролюватися. Для контролю небезпечних інтенсивних впливів повинні використовуватися як технічні, так і адміністративні засоби. У ситуаціях, коли вищезгадані заходи не дозволяють задовільно вирішити проблему контролю чинників ризику, для охорони здоров’я персоналу передбачаються програми забезпечення засобами індивідуального захисту.

5) Фізично важка праця

Ризики необхідності виконання працівниками фізично важких робіт, у тому числі пов’язаних з немеханізованим навантаженням/ розвантаженням матеріалів, підйомом важких або численних вантажів, тривалим стоянням або виконанням монотонних чи потребуючих значних фізичних зусиль складальних операцій, повинні ідентифікуватися, оцінюватися та контролюватися.

6) Забезпечення безпеки експлуатації механізмів і машин

Механізми і машини виробничого призначення повинні оцінюватися на предмет ідентифікації пов’язаних з їхньою роботою ризиків. Для забезпечення безпеки працівників машини й механізми повинні бути оснащені відповідними засобами фізичного захисту, огородженнями та пристроями блокування.

7) Санітарія, харчування, побутові приміщення

Працівникам надається можливість вільного користування туалетними кімнатами, що утримуються в чистоті, джерелами господарсько-питного водопостачання та приміщеннями для приготування, зберігання і прийняття їжі, які відповідають встановленим санітарним нормам. Приміщення для відпочинку, повинні підтримуватися в чистоті, відповідати застосовним нормам безпеки, мати необхідні аварійні виходи та бути оснащеними необхідними системами опалення, вентиляції та гарячого водопостачання для можливості прийняття ванни (душу). Розмір приміщень для відпочинку визначається виходячи з мінімальної площі особистого простору та облаштування вхідних/вихідних зон, що задовольняють розумним вимогам комфорту.

Як роботодавець, організація сприяє досягненню однієї з найбільш визнаних цілей суспільства, а саме підвищенню рівня життя за рахунок повного і безпечного працевлаштування. Організація визнає важливість безпечних умов праці для працівників і для суспільства в цілому, передає роботу на контрактній основі тільки тим організаціям, які офіційно визнані або в інший спосіб довели своє бажання й можливості виконувати зобов’язання, покладені на роботодавця, і працювати чесно. Це виключає посередників на ринку праці, які офіційно не визнані. А також не шукає переваг від нечесних, пов’язаних з експлуатацією або утисками трудових відносин, які можуть використовувати її партнери, постачальники або субпідрядники. Організація повинна відповідати за діяльність, яку здійснюють від її імені інші організації.