Ссылки

Хто має право на допомогу?

Відповідно до Закону України від 18.05.2004 № 1727-IV «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» (далі ‒ Закону) та Постанова Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 № 261 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд» допомога надається: громадянам України, які постійно проживають на території України, іноземцям та особам без громадянства, які переселилися з інших держав на постійне проживання в Україну, та особам, які визнані біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, громадянам Республіки Польща, які перебувають на території України на умовах, передбачених Законом України «Про встановлення додаткових правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України», у яких середньомісячний сукупний дохід за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням державна соціальна допомога, не перевищує прожитковий мінімум, визначений для осіб, які втратили працездатність (крім осіб з інвалідністю I групи та дітей померлого годувальника), що одночасно відповідають таким умовам:

1. Не одержують пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та допомоги, що призначається відповідно до Закону (крім осіб з інвалідністю з дитинства або дітей з інвалідністю, які мають право на державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника відповідно до Закону і державну соціальну допомогу відповідно до Закону).
2. Є малозабезпеченими особами (крім осіб з інвалідністю I групи та дітей померлого годувальника).
3. Особи, які досягли віку 65 років і не мають права на пенсію відповідно до законодавства або яким установлено інвалідність. До досягнення зазначеного віку до осіб, які не мають права на пенсію, належать жінки 1960 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

‒ 58 років – які народилися до 30 вересня 1953 року включно;

‒ 58 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1953 року по 31 березня 1954 року;

‒ 59 років – які народилися з 1 квітня 1954 року по 30 вересня 1954 року;

‒ 59 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1954 року по 31 березня 1955 року;

‒ 60 років – які народилися з 1 квітня 1955 року по 30 вересня 1955 року;

‒ 60 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1955 року по 31 березня 1956 року;

‒ 61 рік – які народилися з 1 квітня 1956 року по 30 вересня 1956 року;

‒ 61 рік 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

‒ 62 роки – які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

‒ 62 роки 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

‒ 63 роки – які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

‒ 63 роки 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

‒ 64 роки – які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

‒ 64 роки 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

‒ 65 років – які народилися з 1 квітня 1960 року по 31 грудня 1960 року.

Додаткові умови / особливості

Крім того, право на соціальну допомогу мають: особи з інвалідністю I групи, якщо вони не одержують пенсію; діти померлого годувальника (у т. ч. ті, що народжені до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), який на день смерті не мав страхового стажу, необхідного для призначення пенсії для особи з інвалідністю III групи.

Перелік необхідних документів:

‒ заява про надання державної соціальної допомоги; документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), свідоцтво про народження;

‒ декларація про доходи особи, яка звернулась за призначенням дсд (у разі потреби);

‒ документи, що засвідчують родинні відносини члена сім’ї з померлим годувальником; довідка закладу загальної середньої освіти про те, що дитина навчається; документи, що підтверджують повноваження представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, оформленої за формою, передбаченою законодавством;

‒ рішення суду про визнання особи недієздатною (для недієздатної особи); рішення про призначення опікуна (для недієздатної особи, якій призначено опікуна); документ, що підтверджує повноваження представника закладу, який виконує функції опікуна над особою (для недієздатної особи, опікуна якій не призначено).

Способи звернення:

‒ особисто ‒ через сервісний центр ПФУ / ЦНАП, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради;

‒ дистанційно ‒ через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або мобільний застосунок «Пенсійний фонд», через Портал Дія (за технічної можливості) та поштою.

Розмір допомоги

Відповідно до Закону розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю на умовах, передбачених частиною першою статті 4 цього Закону, встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:

‒ особам з інвалідністю I групи, жінкам, яким присвоєно звання «Мати-героїня», на одну дитину померлого годувальника ‒ 100 відсотків, на двох дітей – 120 відсотків, на трьох і більше дітей – 150 відсотків;

‒ особам з інвалідністю II групи – 80 відсотків;

‒ особам з інвалідністю III групи – 60 відсотків;

‒ священнослужителям, церковнослужителям та особам, які протягом не менше десяти років до введення в дію Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» займали виборні або за призначенням посади у релігійних організаціях, офіційно визнаних в Україні та легалізованих згідно з законодавством України, за наявності архівних документів відповідних державних органів та релігійних організацій або показань свідків, які підтверджують факт такої роботи, – 50 відсотків;

‒ особам, які досягли віку, встановленого статтею 1 цього Закону, – 30 відсотків.

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 261 від 02 квітня 2005 року.

Для визначення розміру соціальної допомоги застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (або рівень забезпечення прожиткового мінімуму – у випадках, встановлених законом), встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік.

У разі збільшення прожиткового мінімуму перерахунок соціальної допомоги здійснюється з дати, з якої встановлений новий розмір прожиткового мінімуму (або рівня забезпечення прожиткового мінімуму – у випадках, встановлених законом).