Тепла та помірно-волога погода, достатня кормова база стимулюють активне розмноження мишоподібних гризунів. Найбільш заселені в посівах багаторічних трав та сади. Збір врожаю кукурудзи, сої, соняшнику та яблук в садах змусив шкідників поступово мігрувати на розміщені поряд посіви озимих культур.
Серед мишоподібних гризунів найбільш поширеними та шкідливими у посівах сільськогосподарських культур є полівка звичайна. Зустрічаються також миші: хатня, польова, лісова та курганчикова. Ці шкідники харчуються понад 200 видами рослин та характеризуються дуже високою плодючістю. Протягом року самки дають від 3 – 4 до 7 і більше приплодів по 3–8 і більше малят у кожному. За добу вони можуть з’їсти таку кількість корму, що становить 25–40% їхньої маси, а молоді особини ще більше. За наявності 50-60 колоній на 1 га і неправильному або несвоєчасному захисті посівів втрати врожаю зернових можуть становити 35-40%. Харчуючись сходами озимих, гризуни утворюють у посівах «прогалини». В роки ж масового розмноження іноді виникає потреба в пересіві пошкоджених масивів.
Мишоподібні шкідники не лише завдають значних збитків сільськогосподарському виробництву, а є також переносниками багатьох хвороб, небезпечних для людей та свійських тварин – лептоспірозу, псевдотуберкульозу, туляремії та ін.
З настанням холодного періоду гризуни шукають теплих та затишних місць зимівлі, облюбовуючи людські будівлі, овочесховища та скирти соломи й сіна, де протягом осінньо-зимового періоду можуть інтенсивно розмножуватись. Значна частина їх залишається на полі, продовжуюючи харчуватися узимку під снігом сходами озимих зернових. З огляду на характер розмноження і шкідливість гризунів, восени слід постійно проводити обстеження з метою визначення початку заселення посівів та контролю розвитку шкідників.
Заходи з контролю щільності популяцій мишоподібних гризунів поділяють на профілактичні й винищувальні.
Найважливішими профілактичними заходами є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг і зрошувальних каналів), своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка. Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Для захисту складських приміщень, зерносховищ, господарських будівель та приміщень, насамперед, необхідно забезпечити непроникливість у них гризунів і дотримуватись належного санітарного стану.
Якщо ж гризуни з’явились, необхідно вдатись до винищувальних заходів захисту. На невеликих полях, у фермерських господарствах та у приміщеннях їх можна відловлювати механічно, застосовуюючи пастки різних модифікацій. В якості принади застосовують змочені олією шматки хліба та моркви. Встановлюють пастки біля нір та на тропах, якими пересуваються миші й полівки. Час від часу її треба обливати окропом, ретельно провітрювати і змащувати рослинним маслом. Інакше гризуни до неї звикнуть і не підуть на принаду. Якщо використання механічного методу буде недоцільно або неможливо, то слід вдатись до хімічного. За наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектарі необхідно застосовувати родентициди. Також є біологічні препарати– зерно, заражене бактеріями мишачого тифу.Застосовуючи родентициди, слід враховувати видовий склад гризунів, пори року, особливого значення надаючи домінуванню виду мишоподібних на кожному полі.
Прогноз розвитку шкідливих організмів
В першій декаді лютого триватиме розвиток та шкідливість мишоподібних гризунів. Збереження сходів озимих культур забезпечує своєчасне виявлення та знешкодження гризунів. У разі наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектарі проводять обробки дозволеними до використання родентицидами або біопрепаратами.
Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
Управління фітосанітарної безпеки. Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївської області О.М.ХАБА
